УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 серпня 2006 року.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:
головуючого - Коваленка Є.П.
суддів- Подковського О.А., Максимовича Ю.А.
захисника ОСОБА_1,засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Кременецького районного суду від 8 червня 2006 року , яким засуджено :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, приватного підприємця, не судимого
за ч.1 ст. 125 КК України до 510 грн штрафу.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3. 1 тисячу гривень спричинених моральних збитків.
Згідно із вироком суду ОСОБА_2. визнаний винним у скоєнні наступного злочину.
Так , між ним та потерпілою ОСОБА_3. на протязі тривалого часу існують неприязні стосунки з приводу звільнення засудженим будинку скаржниці , в якому він проживає за договором житлового найму , та права власності на прибудований магазин.
13 жовтня 2005 року ОСОБА_3. біля 13 год. зайшла у належний їй магазин , який прибудований до її будинковолодіння по АДРЕСА_1 , де між нею та ОСОБА_2. виникла сварка , в процесі якої засуджений витягнув її за руки з магазину та підштовхнув до вхідних дверей, заподіявши легкі тілесні ушкодження .
Крім того, 29 жовтня 2005року біля 14 год.30хв. ОСОБА_2. прийшов у будинковолодіння ОСОБА_3., де між ними виникла сварка , під час якої
Головуючий у 1 інстанції категорія - ч.1ст.125
Доповідач-Подковський О.А. справа № 11-266
засуджений наніс декілька ударів руками та ногами потерпілій в різні частини тіла, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді синця та садна лівого колінного суглобу і синця лівої скроневої ділянки.
В апеляції засуджений ОСОБА_2. просить вирок скасувати , а справу провадженням закрити , оскільки доказів його вини не здобуто. По епізодах : -від 13 жовтня 2005 року судом не взято до уваги пояснення ОСОБА_3 , дані працівникам міліції, в яких вона не згадує нічого про нанесення їй тілесних ушкоджень. Крім того, факт побиття заперечили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5; - від 29 жовтня 2005 року не враховано , що згідно судово-медичного обстеження термін утворення тілесних ушкоджень встановити неможливо , хоча свідки ОСОБА_6. та ОСОБА_7 стверджували , що він наніс потерпілій приблизно 10-15 ударів по різних частинах тіла.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника та засудженого , які підтримали апеляцію , дослідивши матеріали справи , колегія вважає , що апеляція не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах : як на поясненнях потерпілої, свідків ОСОБА_7,ОСОБА_6., ОСОБА_4., ОСОБА_5., актах судово-медичного дослідження , так і частково на поясненнях самого засудженого , яким суд дав вірну юридичну оцінку , критично оцінивши їх в частині заперечення факту заподіяння тілесних ушкоджень.
Так, твердження потерпілої про заподіяння їй тілесних ушкоджень 13 жовтня 2005 року при обставинах , указаних в обвинуваченні ,визнаному судом доведеними,об'єктивно підтверджені :
· поясненнями самого засудженого ОСОБА_2, який фактично визнав , що примінив фізичне насильство до ОСОБА_3. - «відштовхнув та випхав її з магазину плечем » , а також свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5., які підтвердили даний факт ;
· актом судово-медичного обстеження від 19 жовтня 2005 року , з якого вбачається , що у ОСОБА_3. виявлено синці рук та спини , які заподіяні тупим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею близько 5-7 ми днів до обстеження і належать до легких тілесних ушкоджень. Як пояснила освідувана-потерпіла її квартирант ОСОБА_2 хватав та тягнув за руки , штовхав до дверей.
Таким чином , вказаними доказами спростовується пояснення засудженого в апеляції про те, що він фізичного насильства до потерпілої не застосовував і ними підтверджено факт заподіяння ОСОБА_3. 13 жовтня 2005 року легких тілесних ушкоджень під час виштовхування останньої із магазину.
Твердження ОСОБА_2 про те, що він не наносив тілесних ушкоджень потерпілій 29 жовтня 2005 року спростовується поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6., актом судово-медичного дослідження .
Так, будучи допитаними у судовому засіданні вказані свідки ствердили про те, що 29 жовтня засуджений прийшов у їхнє будинковолодіння біля 14 год.30хв. та вчинив сварку , під час якої виштовхав свідка ОСОБА_7 з кімнати , погрожував їй фізичною розправою та нецензурно лаявся. В процесі сварки він кілька разів штовхнув потерпілу та вдарив її ногою та рукою у живіт. Потім свідки знаходились в іншій кімнаті ,наводили порядок. Через деякий час почули крик і побігли туди. На землі біля будинку лежалаОСОБА_3. , а над нею стояв засуджений. При цьому вони побачили у потерпілої на обличчі почервоніння біля лівої скроні, подерті штани. Остання плакала і пояснювала , що її побив ОСОБА_2.
Оцініючи вказані показання колегія вважає ,що суд вірно визнав їх правдивими , оскільки вони підтверджуються актом судово-медичного дослідження , згідно якого слідує , що у ОСОБА_3 при звертанні 1 листопада за медичною допомогою було виявлено синець та садно колінного суглобу та синець лівої скроневої ділянки. Вид ушкоджень вказує на їх утворення від дії тупих предметів , не виключено в результаті нанесення ударів руками, ногами чи іншими тупими предметами. Крім того , вони частково підтверджуються і поясненнями самого засудженого у судовому засіданні, який не заперечив факт конфлікту між ним та потерпілою у її будинковолодінні.
Таким чином , вказанами доказами спростовується твердження засудженого про те, що він не бив потерпілу 29 жовтня , і що ОСОБА_7 та ОСОБА_6. оговорили його оскільки є родичами.
Виходячи із вищенаведеного , колегія вважає , що суд вірно визнав винним ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого злочину і тому апеляція не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.365-366 КПК України , колегія ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення , а вирок Кременецького районного суду від 8 червня 2006 року відносно нього без змін.