Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №  3-71/11

П О С Т А Н О В А

Іменем       України

                      17  січня 2011 року                                                       м. Шепетівка

Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Мазур Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ з обслуговування Шепетівського району та АТІ  про притягнення до адміністративної відповідальності  

           ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, жителя с.Жолудки, Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України,

          за ч. 1 ст.  130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с та н о в и л а :

          З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВХ1 №097242 від 25.11.2010 року вбачається, що ОСОБА_1 того ж дня,  25.11.2010 року, о 20год. 40 хв., по вул. Герасимчука  в м.Полонне Хмельницької області керував автомобілем Ваз 21033 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.5. Правил дорожного руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.

          Однак, з таким висновком погодитися не можна, оскільки він є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.

   Так, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що без законних на те підстав працівниками ДАІ були складені адміністративні матеріали про порушення ним вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, категорично заперечив факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного спґяніння, що було інкриміновано йому. Крім того, пояснив, що йому не було надано ніяких технічних засобів для встановлення стану алкогольного сп’яніння та відмовлено в медичному огляді, тому він,  на протязі 2 годин самостійно пройшов відповідне медичне обстеження, про що надав протокол медичного обстеження для встановлення стану сп’яніння складеного в Шепетівській ЦРЛ  25.11.2010 року о 22 год.20 хв.

    Однією із підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом останньою з ознаками алкогольного сп’яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння або лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.  

           Проте, як вбачається із матеріалів справи всупереч вказаних вимог закону, працівники Державтоінспекції не пересвідчились в тому, що ОСОБА_1 керував вищезгаданим транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

           За змістом цього закону до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли вона відмовилася від проходження медичного огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку.

            Такий порядок визначений ст. 266 КУпАП та постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі –Постанова).

            Відповідно до названих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (тобто ознаки, які не установлені МОЗ і МВС, не можуть бути підставами вважати, що особа перебуває в стані сп’яніння). Сам огляд водія проводиться безпосередньо працівниками міліції на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення (ч.ч. 1 і 2 ст. 266 КУпАП, пункти 2-5 Постанови).

             І лише у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров’я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп’яніння, затверджується управлінням охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.

    Проведення огляду осіб на стан сп’яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП, пункти 6-7 Постанови).

Огляд же особи на стан алкогольного сп’яніння, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним (ч. 5 цієї статті).

    Однією із підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом останньою з ознаками алкогольного сп’яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння або лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.  

           Проте, як вбачається із матеріалів справи, всупереч вказаних вимог закону, працівники Державтоінспекції не пересвідчились в тому, що ОСОБА_1 керував вищезгаданим транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Відповідно до ст. 260 КУпАП у випадках прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративного правопорушення, допускається відсторонення водіїв від керування транспортними засобами.

          Згідно ж із ст. 256 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп’яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.

          Проте, як встановлено в процесі розгляду справи, вказаних заходів з метою припинення адміністративного правопорушення працівниками ДАІ щодо ОСОБА_1 вжито не було.

          У протоколі про адміністративне правопорушення відомості про вжиття таких заходів відсутні.

          Більше того, ОСОБА_1 з відома працівників ДАІ безперешкодно поїхав з місця його зупинки та особисто доправив транспортний засіб додому, що дає можливість зробити висновок, що останній спиртні напої не вживав і п’яний не був.

          Такі дії працівників ДАІ вже самі по собі викликають сумніви у тому, що в той час у ОСОБА_1 були ознаки сп’яніння і відповідно підстави для його огляду.

          Наведене свідчить, що працівники ДАІ при порушенні щодо ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення діяли не у відповідності до своїх повноважень та способу, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В справі не встановлено жодного належного, об’єктивного та обґрунтованого доказу, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, не встановлено таких і в процесі розгляду справи.

Сама ж по собі принципова позиція особи і відмова від проходження огляду, без дотримання вимог закону –ст. 266 КУпАП, вказаного складу правопорушення не утворює.

За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, керуючись ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

     Провадження по адміністративній справі про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з моменту її проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя: