Справа № 2-а-911/11

                                                  ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2011 року                                                                                м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

                                                             при секретарі –Загоруйко О.В.

                                        з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові  справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування Старокостянтинівського району та АТІ УДАІ УМВС України у Хмельницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,  

                                                  в с т а н о в и в:

Постановою від 08 лютого 2011 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за те, що останній 08 лютого 2011 року о 09 год. 15 хв., керуючи автомобілем ВАЗ210994-20, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Старокостянтинів по вул. Щорса при здійсненні об»їзду транспортного засобу «Фіат Скудо», державний номер НОМЕР_2, пересік суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1.

Вважаючи дану постанову незаконною, ОСОБА_1 14 лютого 2011 року оскаржив її до суду, посилаючись на те, що у зазначений в постанові час він рухався по вул. Щорса в м. Старокостянтинів. Попереду нього рухався автомобіль «Фіат Скудо»зі швидкістю 30 км/год., а тому коли дорожня розмітка стала переривчастою, він розпочав обгін транспортного засобу, який завершив, коли дорожня розмітка вже була суцільною. Оскільки він закінчував маневр обгону, тому вважає, що винесена відносно нього постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відображає дійсних обставин справи, тому просить її скасувати.

В судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі та наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

          Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Тому відповідно до ст. 128 ч. 4 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.    

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб»єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Судом встановлено, що 08 лютого 2011 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про те, що він 08 лютого 2011 року о 09 год. 15 хв., керуючи автомобілем ВАЗ210994-20, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Старокостянтинів по вул. Щорса при здійсненні об»їзду транспортного засобу «Фіат Скудо», державний номер НОМЕР_2, пересік суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., та накладено штраф в сумі 340 грн.

Проте, як в протоколі судового засідання від 08 лютого 2011 року так і в судовому засіданні  позивач стверджував, що він пересік суцільну лінію, оскільки завершував маневр обгону.

Зі змісту протоколу від 08.02.2011 року вбачається, що ОСОБА_1 допустив порушення передбачене п.8.5.1 Правил дорожнього руху. Однак, зазначений пункт Правил регулює загальні положення щодо нанесення горизонтальної дорожньої розмітки.

ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він пересік суцільну лінію дорожньої розмітки при здійсненні об»їзду транспортного засобу. При цьому йому не ставиться в вину порушення правил обгону.

Згідно п.34 Правил дорожнього руху України як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1для об»їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об»їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі  швидкістю менше 30 км/год.

Позивач вказує, що він здійснював обгін транспортного засобу, який рухався зі швидкістю 30 км/год., однак його притягнуто до відповідальності за здійснення об»їзду транспортного засобу.

В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про те стояв чи рухався автомобіль «Фіат Скудо», що має значення для правильної кваліфікації дій позивача та наявності в його діях вини.

           Будь-які докази на підтвердження того, що позивач здійснював об»їзд автомобіля відповідач не представив, відсутні такі докази і в матеріалах справи. Зокрема, відповідачем не відібрано письмових пояснень від водія «Фіат Скудо», відсутні й відомості про інших осіб (свідків), які б могли підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 об»їзду, а не обгону транспортного засобу.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.   

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч.2 ст.33 КУпАП, а саме, не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом"якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором необ"єктивно досліджені та не враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв"язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.   

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Керуючись ст. ст. 71, 160,161,162,163 КАС України, ст. 122 ч.1,  258, 288, 289, 293, 294,   247 КУпАП , суд

                                                         п о с т а н о в и в:

              Позов ОСОБА_1  задоволити.

              Постанову серії ВХ № 243462 від  08 лютого 2011 року, якою ОСОБА_1 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. скасувати, а провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП  – закрити.

               Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

                              Суддя: