УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2006 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Зварича С.Б.
Суддів ХодоровськогоМ.В .Кузьми P.M.
при секретарі Гачинській М.В.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 6 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відмови в наданні згоди на перепланування квартири безпідставною,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 року ОСОБА_1 пред"явив позов до ОСОБА_2 про визнання відмови в наданні згоди на перепланування квартири АДРЕСА_1 в м.Тернополі безпідставною.
Позивач зазначив, що з 1988р по 1997р перебував у шлюбі з відповідачкою. У 1997 році вона створила нову сім"ю, яка проживає у спірній квартирі і протягом 9 років чинить йому перешкоди у користуванні квартирою.
Посилаючись на неприязні відносини з відповідачкою та те, що кімнати є прохідними він запропонував відповідачці провести її перепланування, від чого остання відмовилась.
Посилаючись на наведене, позивач просив його вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду від 19 червня 2006 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку до 3 липня 2006 року для виправлення недоліків а ухвалою судді цього ж суду від 6 липня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто йому.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу від 6 липня 2006 року посилаючись на те, що суддею залишено поза увагою факт виправлення ним недоліків у доповненні до позовної заяви. Ним у доповненні до позову зазначено норми матеріального права та вказано на докази, які обґрунтовують його вимоги.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення
Справа № 22а-907 Головуючий 1 інстанції -Мартиць О.І.
Категорія оскарження ухвали Доповідач-Ходоровський М.В.
Як вбачається із ухвали судді Тернопільського міськрайонного суду від 19 червня 2006 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку до З липня 2006 року для виправлення недоліків по тій підставі, що позивач не чітко виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги та не зазначив на докази, що підтверджують обставини.
Встановлено, що на виконання вимог цієї ухвали позивачем подано доповнення до позовної заяви, в якому зазначено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги. Зокрема ним вказано, що відповідачка не дає згоди на перепланування квартири, про що стверджує подана нею скарга в управління містобудування та архітектури про надання йому відмови у погодженні проектної документації. Ним також вказано на докази, що підтверджують згаданий факт, а саме дві довідки, що долучені до доповнення на позов та його прохання про допит свідка ОСОБА_3
Отже, наведене свідчить про те, що обставини про обгрунтування своєї вимоги про визнання відмови відповідачки в наданні згоди на перепланування квартири безпідставною, позивачем викладені і докази ним зазначені, а тому колегія вважає, що висновок в ухвалі про не усунення позивачем недоліків є не обгрунтований.
Окрім цього, колегія вважає, що твердження в ухвалі про те, що позивач у позовній заяві не зазначив факт наявності дозволу виконкому Тернопільської міської ради на перепланування квартири АДРЕСА_1 в м.Тернополі і це є підставою для залишення позовної заяви без руху, є помилковим, оскільки відповідно до вимог ЦПК України позивач сам визначає і вказує на ті докази, які підтверджують зазначені ним обставини.
За таких обставин ухвала суду підлягає до скасування з передачею питання на новий розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.307, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 6 липня 2006 року скасувати з передачею питання на новий розгляд суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду Тернопільської області набирає чинності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.