Справа № 1519/2а-467/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 року                                                                       місто Одеса

Малиновський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого –судді – Мазун І.А.

при секретарі –Гресько О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Малиновському районі м. Одеси, Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

  В С Т А Н О В И В:

11.10.2010 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду в Малиновському районі м. Одеси, Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідачів з відмови у проведенні позивачу перерахунку раніше призначеної пенсії, зобов»язати  Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та забезпечити відповідні виплати з врахуванням виплачених сум та виплатити йому як інваліду 2-ї групи державної та додаткової пенсії з 04.02.2004р. по 31.12.2004р. та з 01.01.2005р. по 31.07.2010р. відповідно до ст.ст. 49,50 ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру державної пенсії в вісім прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Також просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Малиновському районі м. Одеси здійснити перерахунок позивачу державної та додаткової пенсію як інваліду 2-ї групи з 01.08.2010р.  відповідно до ст.ст. 49,50 ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру державної пенсії в вісім прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та забезпечити відповідні виплати з врахуванням виплачених сум.

28.02.2011р. ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси за клопотанням представника позивача була залишена без розгляду адміністративна позовна заява  ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідачів перерахувати та забезпечити відповідні виплати з врахуванням виплачених сум та виплатити йому як інваліду 2-ї групи державної та додаткової пенсії з 04.02.2004р. по 12.04.2010р. відповідно до ст.ст. 49,50 ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру державної пенсії в вісім прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

04.11.2010р. від відповідача надійшло заперечення на вищевказаний позов, в якому він просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явилися, сповіщені про дату та час слухання справи належним чином про що свідчать судові розписки. Представник Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі Січкаренко К.О. з позовом не погодився та просив слухання справи розглядати у його відсутності про що надав письмову заяву. Представник позивача надав суду заяву про слухання справи у  позивача та його представника.

Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши  повідомлені позивачем, відповідачем обставини суд дійшов висновку, що є наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. Вимоги адміністративного позову підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС  першої категорії та йому встановлено 2 групу інвалідності, що підтверджується копією посвідчення учасника особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 та вкладкою НОМЕР_1 зі штампом «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС». 2 група інвалідності підтверджується посвідченням серії ААБ № 002511.

Також встановлено, що до 31.07.2010р. позивач перебував на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Одеській області, а з 26.07.2010р. його переведено на пенсію по інвалідності, яку йому виплачувало управління Пенсійного фонду в Малиновському районі м.Олдеси.  

Згідно ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 ст.54 зазначеного Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується Конституцією України.

З відповіді управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси від 14.09.2010 року на звернення позивача в обґрунтування правильності зробленого розрахунку пенсії ОСОБА_1 вбачається, що розмір пенсії позивачу визначений відповідно до постанов  Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», від 05.05.2010р. №331 «Деякі питання реалізації Закону України «Про  державний бюджет України на 2010 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010р. №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій».

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язати діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у  разі   невідповідності    нормативно-правового    акта Конституції України,  закону України,  міжнародному договору,  згода на обов'язковість якого  надана  Верховною  Радою України,  або  іншому  правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд приходить до висновку, що при визначенні пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про питання рівня пенсійного забезпечення громадян», від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», від 05.05.2010р. №331 «Деякі питання реалізації Закону України «Про  державний бюджет України на 2010 рік»та від 28.07.2010р. №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій», оскільки останні звужують обсяг встановлених законом прав.

У відповіді управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси від 14.09.2010р. зазначено, що ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Суд не приймає до  уваги таку позицію відповідача, оскільки надання законодавцем такого праву Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальних пенсій за віком.

Зі змісту ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», впливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно з чинним законодавством, визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

В зв’язку з наведеним суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої впливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 49,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.ст. 50 та 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Згідно з ч.3 ст.67 вказаного Закону, який набрав чинності 31.10.2006р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії  є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від  нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитися виходячи з  нового розміру  мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що нарахування та виплата позивачу основної та додаткової пенсії на підставі  постанов  Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян»,  від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»,  від 05.05.2010р. №331 «Деякі питання реалізації Закону України «Про  державний бюджет України на 2010 рік»та від 28.07.2010р. №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій»були проведені з порушенням вимог діючого законодавства а тому дії відповідача за період з  12.04.2010р. по 28.02.2011р. є неправомірними.

Керуючись ст.ст. 22, 46, ч.2 ст.152 Конституції України, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 9-11,70,159-163,167, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Малиновському районі м. Одеси, Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси, Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії як інваліду 2-ї групи з 12.04.2010р. по 28.02.2011р. відповідно до ст.ст. 49,50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру державної пенсії в вісім прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

           Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком з 12.04.2010р. по 31.07.2010р.  з урахуванням виплачених сум, що ним отримані.

                   Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, спричинену здоров’ю в розмірі 75-ти відсотків мінімальної пенсії за віком з 12.04.2010р. по 31.07.2010р.   з урахуванням сум, що ним отримані.

         Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком з 01.08.2010р. по 28.02.2011р.  з урахуванням виплачених сум, що ним отримані.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси перерахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, спричинену здоров’ю в розмірі 75-ти відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.08.2010р. по 28.02.2011р.   з урахуванням сум, що ним отримані.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

          Суддя:                                                                                    І.А.Мазун