ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           16.03.2011                                                                   2-а-452/11

Суддя Рубіжанського міського суду М"якінченко Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжне Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни,

встановив:

В обґрунтування позову позивач вказала, що вона відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни.

Згідно статті 6 вказаного закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказане підвищення до пенсії відповідачем не виплачувалось.

Позивач просить визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжне Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2010 року неправомірною. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжне Луганської області здійснити їй виплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року.

Представник відповідача надав суду заперечення до позовних вимог.

Враховуючи надані сторонами докази в їх сукупності, позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни»(із змінами та доповненнями на час розгляду спірних правовідносин) установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Як вбачається із паспорту, позивач є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням (а.с.4).

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення регулюється Законом України «Про прожитковий мінімум» та Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». В статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

В силу ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Згідно ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 р. (із змінами від 13.05.2010 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня –695 грн., з 1 квітня –706 грн., з 1 липня –709 грн., з жовтня –723 грн., з грудня –734 грн.

Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»складає: з 01 січня 2010 р. –208 грн. 50 коп. (695 грн. х 30%); з 1 квітня 2010 р. –211 грн. 80 коп. (706 грн. х 30%); з 1 липня 2010 р. –212 грн. 70 коп. (709 грн. х 30%); з 1 жовтня 2010 р. –216 грн. (723 грн. х 30%), з 1 грудня 2010 р. –220 грн. 20 коп. (734 грн. х 30%) з відрахуванням здійснених виплат.  

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту   суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до п.5 Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»від 1.11.1996 р. №9, судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

За таких обставин, позовні вимоги позивачки до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни підлягають частковому задоволенню, тобто в межах бюджетного року за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням здійснених виплат, оскільки перешкоди для застосування Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відсутні, а судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Будь-яких змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в 2009-2010 роках внесено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог в сумі  1 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 71, 94, 159-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд,

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжне Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжне Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 01 січня 2010 року по31 грудня 2010 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжне Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп.

Постанова  підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя:                                                                                                                      Н.В. М"якінченко