З  А  О  Ч  Н  Е       Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

                           11 березня 2011 року              м. Кілія

       Кілійський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Бошкова М.І., при секретарі Іваненко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

                                                                  ОСОБА_1  

                                                                       до                                        

                                       ОСОБА_2, ОСОБА_3

                                                                                         про

                                                                            стягнення аліментів

                                                                            В С Т А Н О В И В:

      Позивачка в позові просить суд стягнути з відповідачів аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно якого відповідачі позбавлені батьківських прав. Позивачка просить стягнути аліменти в розмірі ? частки всіх їх доходів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

      Сторони були сповіщені належним чином про місце й час судового засідання, що підтверджується відповідними повідомленнями, які долучені до справи. Відповідачі у судове засідання не з‘явились, про причину неявки суд не повідомили. Позивачка у судове засідання не зявилася, але повідомила за телефоном про неможливість її присутності у судовому засідання у зв‘язку зі хворобою дітей та просить суд розглянути справу у її відсутності, зважаючи на що суд за згодою позивача приймає рішення у відсутності відповідача в порядку ст. 224 ЦПК України.

      Дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, вивчивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

      Як вказано в свідоцтві про народження серія 1-ЖД № 079378, видане Кілійським відділом РАЦС 28.02.2007 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином відповідачів.

      Відповідачі були позбавлені батьківських прав стосовно неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно рішення Кілійського райсуду від 07.03.2006 року по цивільній справі № 2-270/06, яке набрало законної сили 17.03.20006 року.

      Згідно розпорядження голови Кілійської районної державної адміністрації № 225 від 06.05.2010 року ОСОБА_1 призначена піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.     

       Як вказано в нормі ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини, і одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Згідно ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. ОСОБА_4 є неповнолітнім, зважаючи на що позивачка на законних підставах звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідачів.      

       Згідно ч. 3 ст. 181 СК України кошти на утримання дітей стягуються за рішенням суду за домовленістю сторін або в твердій грошовій сумі. Так як між сторонами на має домовленості щодо виплати аліментів у добровільному порядку шляхом укладення договору про виплату аліментів, позивачка просить суд стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини від доходів відповідачів, але не менше встановленої законодавством суми.   

       Судом було встановлено, що відповідачі не мають постійного місця роботи, постійних доходів, згідно яких у суду будуть підстави для визначення ? частини доходів. Як вказано в ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Тому, суд визначає розмір аліментів в твердій грошовій сумі, але не менше 30 % мінімального прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.  

      Стаття 182 СК вказує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1. стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2. стан здоров‘я та матеріальне становище платника аліментів; 3. наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини; 4. інші обставини, що мають істотне значення.   

    Згідно з ст. 182 ч.2 СК України розмір аліментів не може бути менше 30% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

    Відповідно до ст. 21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”від 23.12.2010 року, в 2011 році в період з 01.01.2011 до 31.03.2011 установлений прожитковий мінімум на одну  дитину віком від 6 до 18 років складає 977 грн, з яких 30% складає 293.1 грн..

      Керуючись дослідженими письмовими доказами та обставинами по цивільній справі суд вважає, що розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яка знаходиться під опікою, встановлений в твердій грошовій сумі в розмірі 295 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття відповідає вимогам чинного сімейного законодавства та інтересам дитини і є обґрунтованим і справедливим на час прийняття рішення по справі.              

       Керуючись ст. 10,11, 208-210,  224-226 ЦПК, ст. 110 – 112, 180 – 182 СК України

                                       ВИРІШИВ:

       Позов задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 295 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви – 18.05.2010 року і до досягнення неповнолітньою дитиною повноліття, тобто до 28.01.2012 року.   

       Стягнення аліментів в сумі 295 грн  звернути до негайного виконання.    

       Стягнути з відповідачів солідарно на користь держави судові витрати – держмито в розмірі 51 грн. та  витрати на ІТЗ судового процесу в Кілійському районному суді в розмірі 120 грн..  

       Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за заявою відповідача на протязі 10 днів з дня отримання копії судового рішення.     

                                                       Суддя                             Бошков М.І.