Справа № 1519/2а-101/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2011 року суддя Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум основної пенсії та пенсії по інвалідності, -
В С Т А Н О В И В:
22 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату основної пенсії та пенсії по інвалідності з 01.12.2009р. та в подальшому, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЄС 1 категорії по 2 групі інвалідності, відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. ст. 54 ч. 3 ст.67, ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням фактично здійснених виплат, відповідно до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЄС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. До позовної заяви додане письмове клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом.
17.02.2011р. ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 поновлено строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум основної пенсії та пенсії по інвалідності з 01.12.2009р. та в подальшому як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЄС 1 категорії по 2 групі інвалідності, відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. ст. 54 ч. 3 ст.67, ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням фактично здійснених виплат, відповідно до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЄС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
21.02.2011р. ухвалою суду відкрите скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату основної пенсії та пенсії по інвалідності з 01.12.2009р. та в подальшому, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЄС 1 категорії по 2 групі інвалідності, відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. ст. 54 ч. 3 ст.67, ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням фактично здійснених виплат, відповідно до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЄС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
16.02.2011р. від відповідача надійшло заперечення на вищевказаний позов, в якому він просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.
Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини суд дійшов висновку, що є наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. Вимоги адміністративного позову підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що позивач учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії та йому встановлено 2 групу інвалідності, що підтверджується копією посвідчення учасника особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Серії № 108417 С та вкладкою № 614846 С зі штампом «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС». 2 група інвалідності позивача підтверджується довідкою сер. МСЕ № 091154.
Згідно ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст.54 зазначеного Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується Конституцією України.
З відповіді управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси від 28.12.2009 року на звернення позивача в обґрунтування правильності зробленого розрахунку пенсії ОСОБА_1 вбачається, що розмір пенсії позивачу визначений відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян», від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язати діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд приходить до висновку, що при визначенні пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про питання рівня пенсійного забезпечення громадян», від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», від 05.05.2010р. №331 «Деякі питання реалізації Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»та від 28.07.2010р. №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій», оскільки останні звужують обсяг встановлених законом прав.
У відповіді управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси від 28.12.2009р. зазначено, що ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Суд не приймає до уваги таку позицію відповідача, оскільки надання законодавцем такого праву Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальних пенсій за віком.
Зі змісту ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», впливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно з чинним законодавством, визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В зв’язку з наведеним суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої впливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 49,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Згідно з ч.3 ст.67 вказаного Закону, який набрав чинності 31.10.2006р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитися виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що нарахування та виплата позивачу основної та додаткової пенсії на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян», від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», від 05.05.2010р. №331 «Деякі питання реалізації Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»та від 28.07.2010р. №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій»були проведені з порушенням вимог діючого законодавства а тому дії відповідача за період з 01.12.2009р.. є неправомірними.
Що стосується вимог позивача щодо зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в подальшому нараховувати та виплачувати по інвалідності, то такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки у відповідності до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, іхніх посадових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже зі змісту наведеної імперативної норми закону вбачається, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порпушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи на заявні неіснуючі порушення, суперечить приписам чинного законодавства України.
Керуючись ст.ст. 22, 46, ч.2 ст.152 Конституції України, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 9-11,70,159-163,167, 183-2 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум основної пенсії та пенсії по інвалідності - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії як інваліду 2-ї групи з 01.12.2009р. по 02.03.2011р. відповідно до ст.ст. 49,50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру державної пенсії в вісім прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком з 01.12.2009р. по 02.03.2011р. з урахуванням виплачених сум, що ним отримані.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси перерахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, спричинену здоров’ю в розмірі 75-ти відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.12.2009р.. по 02.03.2011р. з урахуванням сум, що ним отримані.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання повного тексту постанови.
Суддя: І.А.Мазун