Справа №22ас- 447 Категорія

Головуючий у І інстанції -Підлісна І.М. Доповідач - Козак І.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

„17 " серпня 2006 року                                  Колегія суддів судової палати в

цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого-     Козака І.О.

Суддів -            Стефлюк О.Д., Бершадська Г.В.

При секретарі -    Кріль Н.З.

З участю:

позивача-              ОСОБА_1, представника

позивача - ОСОБА_2, представника апелянта -

Станько Б.Д.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23.05.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії, виплату недоотриманих сум, -

ВСТАНОВИЛА: У квітні 2006 року позивач ОСОБА_1 пред»явив позов до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії, виплату недоотриманих сум, посилаючись на те, що при нарахуванні йому пенсії не враховано в повній мірі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що відбулось за період з 1995 по 2003 рік. Тому просить суд зобов»язати Тернопільський обласний військовий комісаріат перерахувати йому та виплатити суму пенсії з урахуванням: щомісячної стовідсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23.02.2002 року № 173/2002, щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України, премії у розмірі 33,3%, 40% надбавки встановленої Указом Президента України від 14.07.1999 року №847/99.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2006 року позов задоволено частково. Зобов"язано Тернопільський обласний військовий комісаріат зарахувати премію грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія ОСОБА_1, провести перерахунок розміру пенсії та виплатити донараховану суму пенсії за період з моменту призначення пенсії по 1 січня 2005 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Тернопільський обласний військовий комісаріат просить постанову скасувати і ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні вимог, посилаючись на те, що суд невірно застосував норми матеріального права, дав невірну оцінку доказам у справі.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги в частині перерахунку пенсії, суд виходив з того, що позивач на день звільнення отримав премію в розмірі 33,3% яка є одним з видів додаткового грошового забезпечення, мав право на її зарахування при призначенні пенсії, а тому відмова відповідача зробити перерахунок пенсії до 1 січня 2005 року є неправомірною.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і грунтується на матеріалах справи.

Відповідно ч.З ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", яка була чинною станом на день звільнення зі служби позивача, пенсії особам, які мають на неї право за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаний Закон не встановлює будь-яких обмежень щодо призначення пенсії, а відносить це питання на вирішення Кабінету Міністрів.

Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови № 4 від 15.04.05 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" вказав, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 1998 року №452 не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.

Судом втсновлено, що позивачу у зв»язку зі звільненням з військової служби в запас з 4 липня 1995 року виплачується пенсія від Міністерства оборони України. До складу грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, зараховано посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення.

З грошового атестата позивача вбачається , що на день звільнення він отримував премію в розмірі 33,3% грошового забезпечення, яка була запроваджена Указом Президента України від 14 липня 1995 року №615/95

«Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», але при призначенні йому пенсії не врахована.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку , що суд обгрунтовано вважав, що вказана премія відноситься до додаткових видів грошового забезпечення і повинна прийматись в розрахунок при нарахуванні пенсіїособам, які отримували її під час проходження служби й звільнені після її запровадження. До таких осіб і відноситься позивач, який одержував премію з дня її запровадження до дня звільнення.

Тому доводи апелянта, що суд безпідставно застосував норми Закону, введені в дію після звільнення зі служби позивача і не мають зворотної сили не заслуговують на увагу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанову ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату відхилити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2006 року залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення,

однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду

України протягом одного місяця з дня проголошення ухвали апеляційного суду

Тернопільської області.