Справа № 1- 185

2007 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2007 року  Петрівський районний суд  Кіровоградської області

в складі:

головуючого                                          Юрченко Г.Г.

при секретарі                                         Яремко Л.І.

з участю прокурора                               Займак Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петрове справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зелене, Петрівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, одруженого, маючого неповнолітню дитину, працюючого головою фермерського господарства “Алан”, мешканця АДРЕСА_1, не судимого

за ч.1 ст.172 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Що підсудний ОСОБА_1 скоїв грубе порушення законодавства про працю при наступних обставинах.

ОСОБА_1, будучи головою фермерського господарства “Алан” і наділений відповідно до Статуту ФГ “Алан” організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями і зокрема  по прийому на роботу і звільненню працівників з метою ухилення від сплати обов'язкових платежів та внесків до фондів  соціального захисту населення, Пенсійного фонду, податкової інспекції, приймав на роботу найманих працівників без оформлення належним чином трудових відносин.

Так, з весни цього року, працював на сівбі та інших сільськогосподарських роботах ОСОБА_2, з червня цього року працював комбайнером ОСОБА_3, з червня нинішнього року різноробочим працював ОСОБА_4. Всі ці роботи вказані громадяни виконували за місцем розташування ФГ “Алан” в с. Зелене Петрівського району.

В супереч вимогам ст.21 Кодексу Законів про працю України, якою передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником господарства, установи чи організації чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу визначеною цією угодою, а власник підприємства виплачувати працівникові заробітну плату та ст.ст.24,48 КзПП України, які встановлюють укладання трудового договору в письмовій формі та введення трудових книжок на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад п'ять днів, а також ч.2 ст.30 Закону України “Про оплату праці”, що передбачає обов'язок власника  забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи -  головою ФГ “Алан” з зазначеними вище громадянами не було укладено трудові  договори в письмовій формі, не видавалися накази про прийом їх на роботу, не велися табелі обліку робочого часу, не вносилися записи в трудові книжки.

Підсудний свою визнав повністю і суду пояснив, що дійсно гр.гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. з порушенням встановленого законодавства порядку оформлення трудових відносин.

В даний час, ці порушення ліквідовано. Вина підсудного також підтверджується показаннями свідків, актом перевірки.

Так свідок ОСОБА_2 - пояснив, що він працював в фермерському господарстві ОСОБА_1 з весни цього року на посівній та інших роботах. За виконану роботу з ним розрахувалися повністю, але трудову книжку він не оформляв, так як це йому не потрібно.

Свідок  ОСОБА_3 - що він працював в ФГ ОСОБА_1 на жнивах комбайнером. Але трудову книжку не оформляв у зв'язку з тим, що часто їздить на заробітки. В даний час, ОСОБА_1 оформив його на роботу належним чином.

Свідок ОСОБА_4. - пояснив, що з червня цього року, він працював в господарстві ОСОБА_1 на різних роботах але трудову книжку не оформляв.

З акту перевірки ФГ “Алан”, проведеного територіальною державною інспекцією праці в Кіровоградській області вбачається, що гр.. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 працювали без укладення трудових договорів (а.с.14-15).

Суд вважає, що вина підсудного повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.172 КК України, так як він скоїв грубе порушення законодавства про працю.

При визначенні покарання як пом'якшуючу вину обставину суд враховує те, що підсудний щиро кається в злочині.

Як особа підсудний виключно позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе при засудженні його до штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 510(п'ятсот десять) гривень.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб, через Петрівський районний суд.

Суддя