Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

8 листопада 2007 року  Петрівський районний суд  Кіровоградської області

в складі:

головуючого                                            Шаєнко Ю.В.

при секретарі                                           Ісаченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове справу за позовом  ОСОБА_1 до Петрівської виправної колонії № 49 про стягнення неутриманої з боржника суми.

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду, мотивуючи це тим, що за вироком Військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 18.06.1996 року з засудженого ОСОБА_2, який відбував покарання в Петрівській ВК №49 Кіровоградської області, стягнуто на користь позивачки 670 грн., 50 доларів США та

13 000 00 російських карбованців і виконавчий лист було направлено відповідачу, але відповідачем по невідомим причинам виконавчий лист не виконувався, кошти на користь позивачки з ОСОБА_2 не стягувались, тому позивачка вимушена була звернутись до суду та просить  суд стягнути з відповідача кошти по виконавчому листу з врахуванням інфляції.

Відповідач позов не визнав.

Суд заслухавши представника відповідача, дослідивши документи справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що за вироком  Військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 18.06.1996 року  з засудженого ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 670 грн., 50 доларів США та 13 000 00 російських карбованців.

Засуджений ОСОБА_2 відбував покарання у вигляді позбавлення волі в Петрівській ВК № 49 Кіровоградської області з 1996 по 2001 рік.

Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 вищевказаних сум на користь позивачки надійшов до Петрівської ВК №49 22.07.1997 року і знаходився на виконанні.

Відповідно до картки обліку утримань та балансового рахунку № 948 за вищевказаним виконавчим листом 11.07.2001 року, згідно квитанції № 642, було перераховано 11 грн.02 коп. позивачці.

Залишкова сума за виконавчим листом  не була стягнена  оскільки на особовому рахунку засудженого ОСОБА_2 не було коштів, чому не було коштів на рахунку останнього, встановити немає змоги, так як особова справа засудженого знищена ще в грудні 2003 року в зв'язку з закінченням строку зберігання, так як термін зберігання  особової справи засудженого  2 роки після звільнення, що підтверджується довідкою наданою відповідачем.

Засуджений ОСОБА_2 звільнений по відбуттю покарання01.11.2001 року і відбув з Петрівської ВК № 49 до АДРЕСА_1, де він і проживав до засудження, тому виконавчий лист № 38/96 від 12.06.1006 року було направлено до Військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону м. Сімферополь Автономної республіки Крим.

Згідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивачка звернулась до суду після спливу строків позовної давності, тому в задоволені позову слід відмовити в повному обсязі.

Вказані правовідносини регулюються ст. 257 ЦК України .

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 213,214,215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Петрівської виправної колонії № 49 Кіровоградської області про стягнення 11298,90 російських карбованців та 672 грн. з врахуванням інфляції неутриманих з боржника.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Петрівський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя