Справа № 11-943\2007 Головуючий у 1 інстанції Карнаух А.С.
Категорія - 185 ч.2 КК Доповідач Зенченко Т.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2007 року. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Гром Л.М.
суддів - Зенченко Т.С., Борисенка І.П.
з участю прокурора - Надточій О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 2 листопада 2007 року.
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Долина Волинського району Івано-Франківської області, громадянин України, з середньою технічною освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий: 04.08.1998 року Івано-Франківським міським судом за ст.ст. 86-1, 17, 81 ч.3, 89 ч.1, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки; 13.11.1998 року Івано-Франківським судом за ст. 81 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 11.04.2000 року Івано-Франківським міським судом за ст.140 ч.2, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 19.07.2004 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання
засуджений за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 200 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з засудженого на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 125 грн. 20 коп.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 4 липня 2007 року в нічний час, він знаходячись в господарстві АДРЕСА_1 в селі Слабин Чернігівського району Чернігівської області, маючи вільний доступ, таємно викрав з сараю мопед марки „ Хонда”, вартістю 1898 грн., який належав ОСОБА_2.
Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій вказує, що вирок суду є надто суворим, оскільки він у скоєні злочину щиро розкаявся, вину визнав повністю, віддав потерпілому його майно. Посилаючись на зазначені обставини, засуджений просить застосувати ст. 69 КК України та пом'якшити міру покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку суду, і у апеляції не заперечується. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України також є правильною і засудженим не оспорюється.
Як роз'яснено у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання” (зі змінами, внесеними згідно з постановою від 10 грудня 2004 року № 18) згідно зі ст. 69 КК призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце лише за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного.
Під час розгляду справи достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_1 ст. 69 КК судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд взяв до уваги того, що відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.65 КК при призначенні покарання враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання. Винній особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (ч.2 зазначеної статті).
Із вироку суду вбачається, що ОСОБА_1 було призначено покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України. Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, а також усі обставини справи ( в тому числі й ті, на які є посилання в апеляції).
Це покарання, на думку апеляційного суду, є достатнім для виправлення і перевиховання засудженого.
Таким чином, визнаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, колегія суддів не вбачає підстав для його зміни.
Керуючись ст.ст. 365, 367, 379 КПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 2 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий : Судді :