справа №2-а-468/11/1107

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

3 березня 2011 року    Знам'янський міськрайонний суд  Кіровоградської області   в складі: головуючої судді                                                    Ябчик Н.М.                                                 

при секретарі                                                          Колюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам'янка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Знам’янка Кіровоградської області про зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Знам’янка Кіровоградської області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, яка віднесена до 1 категорії, відповідно до ст. ст.50, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильної катастрофи»; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатиту йому підвищення до пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком починаючи з  2002 року по теперішній час.

          Свої позовні вимоги мотивував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії і має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Йому як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, відповідно до вказаного закону призначено основну пенсію по інвалідності та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю. Однак, основна державна та додаткова пенсії виплачуються йому у розмірі, який не відповідає розміру, визначеному ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильної катастрофи»та Законами України про державний бюджет на відповідний рік.

Відмову управління Пенсійного Фонду України в місті Знам’янка у перерахунку йому пенсії відповідно до вимог зазначених законів вважає незаконною, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильної катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильної катастрофи»передбачає, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 цього Закону передбачено виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи –50% мінімальної пенсії за віком.

Вказує, що розмір мінімальної пенсії за віком має визначатися на рівні розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

          Позивач в судове  засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виклавши свої заперечення письмово.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали пенсійної справи № 13 1997, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі –Закон № 796-ХІІ).

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом ІІІ групи. Положенням статті 14 Закону № 796-ХІІ його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з ч.1 ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, які віднесені до 1 категорії і є інвалідами ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну службу.

Зі статтей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Так, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Як встановлено судом під час огляду пенсійної справи, розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанов Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»від 03.01.2002 №1, «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 13.07.2004 №894, «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27.12.2005 №1293, «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 №530, «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16.07.2008 №654.

Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України (ч.5 ст.54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильної катастрофи») не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених законом.

Таким чином, суд вважає, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу  державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, як особі, яка віднесена до 1 категорії, у розмірах передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є протиправною.

При визначенні періоду перерахунку та виплати пенсії, суд враховує те, що позивачу інвалідність, що пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС встановлена довічна, призначення та виплата пенсії носить безстроковий характер, за заявою пенсіонера вид пенсії може змінюватися, а тому визначення кінцевого періоду перерахунку та виплати пенсії може не обмежуватись.

Ухвалою Знам’янського міськрайонного суду від 04.02.2011 позов ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити йому підвищення до пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком з 2002 року  по 3 серпня 2010 року залишено без розгляду на підставі ст.ст.99, 100 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                                           П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в місті Знам’янка Кіровоградської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії у розмірах передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Знам’янка Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильної катастрофи»із розрахунку 6 мінімальних пенсії за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 3 серпня  2010 року.

Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 (три) грн. 40 коп. віднести за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Знам’янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області                                                                                   Н.М. Ябчик