Справа № 22-ц-897/2011    Головуючий у I інстанції –Сапон А.В.

Категорія –цивільна    Доповідач - Шемець Н. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,

суддів:Мамонової О.Є., Позігуна М.І.,

при секретарі:Кравченко В.В.,

за участю:представника ОСОБА_5-ОСОБА_6, головного державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського МУЮ ОСОБА_7, представника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС  Головного УЮ у Чернігівській області  Ленька А.М., представника ВАТ КБ „Надра”- Станкевича Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 січня 2011 року по справі за скаргою ОСОБА_5 на дії головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_7,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 січня 2011 року, якою в задоволенні її скарги відмовлено, та ухвалити нове рішення про задоволення  скарги.  

          Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не дослідив необхідності арешту транспорту ОСОБА_5, в той час коли між нею та ДВС було досягнуто домовленості щодо визначення першочерговості звернення стягнення, що підтверджується актом опису й арешту майна від 08 грудня 2010 року. Також апелянт посилається, що судом не було враховано вимоги ст.ст.5,7 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки оскаржуваною постановою обмежено її права власника щодо транспортних засобів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.   

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції знаходився  виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 на користь ВАТ КБ „Надра” 2470544,36 грн., виконавче провадження  відкрито  02 серпня 2010 року (нині зведене виконавче провадження, в тому числі і даний виконавчий лист, знаходяться  на виконанні підрозділу примусового виконання рішень ВДВС  Головного УЮ у Чернігівській області).

П.4,5 постанови від 02 серпня 2010 року накладено арешт на все майно боржника у межах суми стягнення та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, в межах суми боргу.

ОСОБА_5 оскаржувала п.4,5 зазначеної постанови  державного виконавця в частині  накладення арешту на майно та заборони відчуження  і ухвалою  апеляційного суду Чернігівської області від 20 січня 2011 року в задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовлено, тобто,  судовим рішенням встановлено, що державний виконавець діяв відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”.

На виконання зазначеної постанови, за наявності  даних про реєстрацію за ОСОБА_5 двох автомобілів на праві власності, оскаржуваною постановою від 09 листопада 2010 року залучено співробітників ДАІ м.Чернігова до участі  у виконавчому провадженні і доручено затримати два автомобілі, що належать ОСОБА_5, з подальшим поміщенням їх на штрафмайданчик.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова державного виконавця є законною, і при її винесенні суб’єкт оскарження діяв у межах чинного законодавства.

Апеляційний суд  погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що державний виконавець діяв відповідно до Закону України „Про виконавче провадження” та наказу МВС України та МЮ України №607/56/5 від 25 червня 2002 року „Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому  виконанні рішень та інших органів (посадових осіб)”.

Права апелянта як власника транспортних засобів оскаржуваною постановою не порушені і доводи апелянта в цій частині не можуть бути підставою для скасування  судового рішення.

Посилання ОСОБА_5 на те, що нею з ДВС досягнуто  домовленості щодо першочерговості звернення стягнення на нерухоме майно, що підтверджується актом  опису й арешту майна від 08 грудня 2010 року, не підтверджується матеріалами виконавчого провадження,  спростовується доводами заявника-апелянта, оскільки вона направляла листа стягувачеві з пропозицією про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не ДВС,  крім того, акт опису й арешту нерухомого майна складено 08 грудня 2010 року, тобто, після винесення оскаржуваної постанови; при цьому апеляційний суд враховує, що у даному спорі оскаржується постанова державного виконавця, якою залучено співробітників ДАІ м.Чернігова до участі у виконавчому провадженні і доручено затримати два автомобілі боржника, а не інші дії, рішення  державного виконавця.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає,  що ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1п.1, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 січня 2011 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.   

Головуючий:Судді: