Справа №  2-а-852/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

18 березня 2011 року.                                                                                                       смт Рокитне.

           Рокитнівський районний суд Рівненської області одноособово суддею Денисюк М.В., розглянувши в смт. Рокитне в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинення певних дій,

в с т а н о в и в :

              Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, зобов»язання відповідача  провести виплату підвищення до пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період  01 січня 2007 року по день ухвалення рішення, з урахуванням виплаченої частини допомоги.

             Відповідач, управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області, у визначений законом строк, заперечення проти позову не подав і суддя вирішує справу на підставі наявних доказів.

             Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши письмові докази всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

             З матеріалів справи вбачається, що  ОСОБА_1  народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років є дитиною війни. Отже,  позивач є дитиною війни, що підтверджується тимчасовою довідкою та паспортом позивача. Виходячи із цього, позивач має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

     Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

   Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 березня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України  в Рокитнівському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання вчинення певних дій за період з 01 січня 2007 року по 23 серпня 2010 року, залишено без розгляду.

    Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги  не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

Отже, величиною мінімальної пенсії за віком,  від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що дії відповідача за період з

24 серпня 2010 року по день ухвалення рішення є неправомірними, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

 Керуючись ст.ст.160-163 ,183-2 КАС України, суд, -     

 в и р і ш и в :

   Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України  в Рокитнівському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання вчинення певних дій, задовільнити.

    Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області щодо нарахування в неповному обсязі з 24 серпня 2010 року по 18 березня 2011 року позивачу –  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - щомісячної соціальної державної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у вигляді підвищення на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, встановленої  Законом України про Державний бюджет на 2010 рік,- неправомірними.

  Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області провести нарахування та виплату позивачу – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці с. Купеля, Рокитнівського району Рівненської області, щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у вигляді підвищення на 30 відсотків від мінімальної пенсії за  віком, встановленої Законом України “Про державний бюджет на 2010 рік”, за період з  24 серпня 2010 року по 18 березня 2011 року, з урахуванням виплаченого підвищення.

             Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору на  підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

     Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку  не було подано.

               Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рокитнівський районний суд Рівненської області. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів  з дня  отримання копії  постанови.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області                                                                                                М.В.Денисюк