Справа № 2-73/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року                               Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі:          головуючого Волкової О.  І,

                    при секретарі  Кутняк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до  Відкритого акціонерного товариства «Юженергобуд»    про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ВАТ «Юженергобуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні  та 2 тисячі моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та  збільшив  їх,  поясни що з ВАТ «Юженергобуд»  15.12.2008 року  його було звільнено за скороченням чисельності та штату працівників. При звільнені відповідач з ним не розрахувався, що змусило його  звернутися до суду  та за рішенням Южноукраїнського міського суду   від 28 липня 2009 року стягнено заборгованість по заробітній платі  7427 грн. 76 коп., середній заробіток за фактичний час затримки  з 16 грудня 2008 року по 28 липня 2009 року,  що склало 152 дні,  яка склала 12 673 гривні  та 1000 гривень моральної шкоди.

Оскільки рішення суду не виконується тривалий час то позивач вважає, що на його користь підлягає стягненню середній заробіток за фактичний час затримки  з вересня 2009 року по лютий 2011 року,  що складає  31517 гривен 64 копійки  та просить стягнути  з відповідача моральну шкоду  2000 гривень, оскільки відповідачем були порушені законні права, що призвело до втрати нормальних життєвих   його зв’язків.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги  ОСОБА_1_не визнав та  заперечував проти їх задоволення. Відповідач позбавлений будь-якої можливості щодо виплати боргу позивачеві, оскільки виконанням займається відділ примусового виконання Миколаївської області.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те,  що позов  задоволенню  не підлягає.

В судовому засіданні встановлено, що  ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Відповідно  до наказу  № 1096к  від 15.12.2008 року  ОСОБА_1  було звільнено за п. 1 ч.1 ст.40 КЗпП України в зв’язку зі скороченням чисельності та штату (а.с. 5).

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області  від  28.07. 2009 року  стягнено  із відповідача  на користь позивача 21101 гривню 52 копійки.

На підставі виконавчого документа тобто виконавчого листа  №2-1022/2009 року від  28 серпня 2009 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження. (а.с. 6).

Згідно довідки 316/18250 від 03.11.2010 року  підрозділу примусового виконання  рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області  кошти на рахунок стягувача  за виконавчим листом не перераховувались.

Відповідно до  ст. 117 КзпП України у разі не виплати повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь період затримки. з вини підприємства звільненому працівникові сум, що належать, в день звільнення, підприємство.

В даному випадку вина відповідача  встановлена  рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області  від  28.07. 2009 року  та стягнено з відповідача  кошти,  виконавчий документ пред’явлений в законний спосіб до виконання,  яке триває.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної  виконавчої  служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом».

Судом не встановлено вини підприємства  та позивач не надав доказів  вини відповідача ВАТ «Юженергобуд»  з приводу невиконання рішення суду, оскільки виконання рішень суду в Україні  покладено на Державну виконавчу службу,  діяльність якої регулюється Законом  України  « Про виконавче провадження».

Таким чином, пред’явивши позов про стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні позивач ставив питання про стягнення суми за невиконання рішення суду.

Суд не може визнати період  примусового  виконання судового рішення про стягнення заборгованості звільненому працівникові та повторно стягнути середній заробіток  за весь час затримки, оскільки ст. 117 КзпП України  дані правовідносини не регулюються.

Враховуючи те, що трудові правовідносини між сторонами припинені, то після ухвалення рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати та звернення цього рішення до виконання відносини щодо виплати визначеної судом суми регулюються Законом „Про виконавче провадження”, а не ст.117 КЗпП. У зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю, оскільки наведена норма трудового права не передбачає можливості стягнення компенсації за невиконання судових рішень у трудових спорах.

Що стосується затримки  виконання рішення суду, то дані правовідносини виникли між позивачем та відповідачем у зв'язку з виконанням рішення суду і регулюються Законом України „Про виконавче провадження", яким не передбачено стягнення з боржника моральної шкоди у зв'язку з затримкою виконання рішення суду.

Але це не позбавляє позивача  права звернутися до суду за захистом порушених прав  з приводу тривалого невиконання судового рішення.

На підставі викладеного  та керуючись ст. ст. 10,11,60,212-215,218 ЦПК України,  суд  -

ВИРІШИВ:

У задоволенні  позову  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Юженергобуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки  розрахунку при звільненні та  моральної шкоди – в і д м о в и т и.   

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Южноукраїнського        

міського суду                                                                                          О. І. Волкова