Судове рішення #14039836

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


"24" лютого 2011 р.           Справа № 16/5027/42/2011.


За позовом дочірнього підприємства “Долмарт Україна”, м. Київ


до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці


про стягнення заборгованості на загальну суму 3 123,24 грн.


Суддя   Гурин М.О.

Представники:

від позивача –Кочубей О.М., довіреність від 22.02.2011 р.

від відповідача –не з’явився


СУТЬ СПОРУ: дочірнє підприємство “Долмарт Україна” звернулось з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на загальну суму 3 123,24 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч укладеного між сторонами договору №40/10 від 01.01.2010 р., не виконав свої договірні зобов’язання по оплаті поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 3 123,24 грн., в тому числі: 2 651,86 грн. основного боргу, 265,19 грн. штрафу та 206,19 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 19.01.2011 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 08.02.2011 р., зобов’язано відповідача надати відзив на позов та докази в його обґрунтування.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 08.02.2011 р., у зв’язку з неявкою представників сторін у судове засідання та невиконання відповідачем вимог ухвали від 19.01.2011 р., розгляд справи відкладено на 24.02.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 24.02.2011 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвал господарського суду від 19.01.2011 р. та 08.02.2011 р. не виконав, відзив на позов або будь-яку іншу інформацію щодо заявлених до нього позовних вимог чи причини його неявки (неявки його представника) у судове засідання не надав.

Як вбачається із наданого позивачем свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії В01 №399108 від 14.10.1992 р. місцезнаходженням та місцем проживання відповідача є Чернівецька область, місто Чернівці, Шевченківський район, вул. Університетська, 54, 4. Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою а також за адресою яка зазначена у договорі №40/10. Отже, суд вжив всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи в господарському суді Чернівецької області.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернівецької області від 08.02.2011 р. відповідач попереджався, що у випадку його неявки, спір буде вирішено без його участі за документами наданими позивачем.

Нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.

01.01.2010 р. сторони уклали договір №40/10 (далі –Договір) згідно умов якого постачальник (позивач по справі) поставляє, а покупець (відповідач по справі) приймає та зобов’язується оплатити на умовах, визначених даним договором товар в асортименті, кількості і по ціні, вказаних в накладних, які свідчать про прийом-передачу товару від продавця до покупця і є невід’ємною частиною даного договору. Сукупність всіх сум, вказаних в накладних за поставлений товар являються ціною даного договору.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, дослідивши договір поставки №40/10 від 01.012010 р., суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевказане, договір поставки продукції №40/10 від 01.01.2010 р. є дійсним.

На виконання умов вказаного Договору за період з 30.03.2010 р. по 21.04.2010 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7 286,86 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №Д-01158 від 30.03.2010 р. на суму 2 485,70 грн., №Д-01159 від 30.03.2010 р. на суму 199,90 грн., №Д-01182 від 31.03.2010 р. на суму 389,60 грн., №Д-01388 від 08.04.2010 р. на суму 2 798,92 грн. та №Д-01575 від 21.04.2010 р. на суму 1 412,65 грн., а тому свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином.

Пунктам 1.2. Договору встановлено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладних, які фіксують момент передачі товару.

Згідно п. 3.2. Договору ціни на товари, кількість та загальна вартість товару який відпускається встановлюється окремо на кожну партію товару у відповідності до накладних.

В п.3.3. Договору передбачено, що постачальник поставляє товар покупцю на умовах відстрочки платежу на 21 календарний день з моменту поставки товару. Покупець проводить оплату товару в гривнях, переводом суми на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач, у встановлений п. 3.3. договору строк, кошти за поставлений товар сплатив тільки частково, а саме сплатив 4 635,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок за період з 31.03.2010 р. по 24.09.2010 р. №№Д-У3103, Д-У0505, Д-У1105, Д-Н1805, Д-Н2105, Д-Н2505, Д-Н1006, Д-Н1506, Д-Н2906, Д-Н2807, Д-Н2409.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 2 651,86 грн.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем договірного зобов’язання по оплаті поставленого товару, позов в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення штрафу та пені, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони в п. 3.4. Договору передбачили, що у випадку затримки оплати товару, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, у випадку затримки більше ніж на 30 днів, додатково сплачується штраф в розмірі 10 процентів від суми заборгованості.

Згідно розрахунку позивача пеня складає 206,19 грн., штраф –265,19 грн.

Перевіривши розрахунок суми пені та штрафу, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 206,19 грн. та штрафу в розмірі 265,19 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства “Долмарт Україна” (м. Київ, бул. Лепса, 4, ідентифікаційний код 19349691) 2 651,86 грн. основного боргу, 206,19 грн. пені, 265,19 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.


Суддя                                                               М.О. Гурин



Повне рішення складено 25.02.2011 р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація