Справа № 1-431/11

В И Р О К  

іменем України

«23»березня 2011 року                                                                               м. Київ

          Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого –судді Косик Л.Г., при секретарі Яблонській І.К., за участю прокурора Ханчич Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта незакінчена вища, студентки 4 курсу Київського університету імені Бориса Грінченка, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив :

10.02.2011 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1 шляхом вільного доступу до чужого майна, таємно викрала золотий ланцюжок з хрестиком та кулоном, що належать ОСОБА_2, завдавши останній матеріальну шкоду на загальну суму 1800 грн.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнала повністю та пояснила, що вона дійсно 10.02.2011 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, перебуваючи в квартирі, у якій проживає разом з матір’ю ОСОБА_3 та квартиранткою ОСОБА_2, шляхом вільного доступу з полиці, яка знаходиться у приміщенні ванної кімнати, викрала золотий ланцюжок з хрестиком та кулоном, що належать ОСОБА_2 загальною вартістю 1800 грн.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_1  в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, і беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудна, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.    

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудну та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудної, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудної, яка раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на даний час навчається на 4 курсі Київського університету імені Бориса Грінченка за спеціальністю «Музичне мистецтво»на денній формі навчання, обставину, що пом’якшує покарання - щире каяття у вчиненому, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити їй покарання у виді штрафу в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 1 ст.185 КК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді  штрафу в розмірі 50 (п’ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до  вступу   вироку  в законну  силу   залишити  без змін –підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя:                                                                                 Л.Г. Косик