Справа №2-а-521

                                       2011 рік  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

07 лютого 2011 року  Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                        Оксюти Т.Г.

при секретарі                                           Бурій Т.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Солом’янського ВДАІ сержанта міліції Гулька Анатолія Вікторовича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправними дії ІДПС сержанта міліції Гулька А.В. щодо складання ним протоколу про адміністративне правопорушення серії АА1 №195337 та щодо винесення ним постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА №556674, складені відносно позивача 28.12.2010 року.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА №556674 від 28.12.2010 року винесену інспектором ДПС Солом’янського ВДАІ сержантом міліції Гулько А.В.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він 28.12.2010 року близько 16.35 годин рухався на автомобілі «Хюндай Акцент»д.н. НОМЕР_1 та виїжджаючи з двору, в якому проживає та паркує свій автомобіль, на Повітрофлотський проспект в м. Києві між його будинком та юридичним ліцеєм МВС не вбачаючи знаків, які б забороняли йому рух праворуч виїхав на проїжджу частину в сторону вул. Смілянської, після чого був зупинений інспектором ДПС Солом’янського ВДАІ сержантом міліції Гулько А.В.

Зазначає, що причиною зупинки на думку інспектора, стало порушення ним вимог п.п. 3.3, 3.21 ПДР України, а саме невиконання вимоги дорожнього знаку «в’їзд заборонено»та рух по смузі, призначеній для громадського транспорту за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На заперечення позивача стосовно того, що він не вчиняв дій, які б порушували ПДР України, а рухався відповідно до цих правил, інспектор попросив надати посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль та страховий поліс, після чого запросив позивача у свій автомобіль, в якому склав протокол серії АА1 №195337 про адміністративне правопорушення від 28.12.2010 року.

В подальшому ІДПС Солом’янського ВДАІ сержант міліції Гулько А.В. прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. та виніс постанову серії АА №556674 по справі про адміністративне правопорушення від 28.12.2010 року.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним з наступних причин.

Суб’єктивна думка, припущення та бажання ІДПС Солом’янського ВДАІ сержанта міліції Гулька А.В. скласти протокол для «статистики»чи «звітності»не відповідає положенням ст. 251 КУпАП та є недостовірною.

Висновок, про те, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення є недоведеним належними доказами.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останні доводів.

Вищевказані вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України ІДПС Солом’янського ВДАІ сержантом міліції Гулько А.В. дотримані не були.

Крім того, зазначив, що він з дотриманням всіх вимог ПДР виконував поворот праворуч при виїзді з двору на пр. Повітрофлотському в м. Києві, оскільки знаків, які б забороняли йому рух праворуч не має.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомив.

Суд, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України вважає за можливе розглянути справу у його відсутність на підставі наявних у ній доказів, оскільки у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, врахувавши заяву позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Згідно ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.  

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право : знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду про відкладення розгляду справи.

Як встановлено в судовому засіданні, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії АА1 №195337 від 28.12.2010 року ІДПС Солом’янського ВДАІ сержантом міліції Гульком А.В. не було роз’яснено позивачу його права та обов’язки, чим було порушено ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Статтею ст. 251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, на думку суду, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, ІДПС Солом’янського ВДАІ сержантом міліції Гулько А.В. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про адміністративне правопорушення, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався ОСОБА_1

Також, зі схеми правопорушення, яка міститься в матеріалах справи вбачається, що при виїзді з двору на пр. Повітрофлотському в м. Києві - знаків, які б забороняли позивачу рух праворуч немає.

Крім того, відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Виходячи з тексту постанови, всі ці обставини при визначенні міри адміністративного стягнення інспектором ІДПС Солом’янського ВДАІ сержантом міліції Гулько А.В. не досліджувались, а отже –до уваги не брались.

Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Таким чином, при винесенні постанови від 28.12.2010 р. посадова особа ВДАІ Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови від 28.12.2010 р. ІДПС Солом’янського ВДАІ сержанта міліції Гулька А.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Разом з тим, позовна вимога про визнання протиправними дій ІДПС сержанта міліції Гулька А.В. щодо складання ним протоколу про адміністративне правопорушення серії АА1 №195337 та щодо винесення ним постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА №556674, складених відносно позивача 28.12.2010 року, на думку суду, задоволенню не підлягає, оскільки це питання не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 122, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 4, 7, 17, 94, 158, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Позов ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Солом’янського ВДАІ сержанта міліції Гулька Анатолія Вікторовича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення –задовольнити частково.

          Скасувати постанову серії АА №556674 від 28.12.2010 року Інспектора ДПС Солом’янського ВДАІ сержанта міліції Гулька Анатолія Вікторовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.

          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя