23.03.2011 Справа № 2-253/11

          Справа № 2-253/2011

                          Р І Ш Е Н Н Я

                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                    

01 лютого  2011 року  Оболонський районний  суд м.Києва в складі:

головуючого - судді                             Борисової О.В.

при секретарі                                   Іващенко Ю.С.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінер Автомотів»про визнання права власності та виключення  майна з акту опису  та арешту,

                          В С Т А Н О В И В:

 Позивачка звернулася з позовом до відповідачів про визнання права власності та виключення  майна з акту опису  та арешту, обгрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

  20.12.2005 р. позивачкою  було надано відповідачу ОСОБА_2 позику в сумі 65000 грн.

  Згідно з умовами позики, відповідач ОСОБА_2 зобов»язався повернути позивачці  отримані грошові кошти у термін до 20.06.2008 р. У випадку неповернення суми боргу в повному обсязі до 20.06.2008 р. в рахунок погашення боргу за вказаною розпискою до позивача переходить право власності на автомобіль НОМЕР_1, що належить відповідачу  ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №  120-03  від 02.04.2003 р.

  Станом на 23.06.2010 р. відповідач ОСОБА_2 свої зобов»язання перед позивачкою за договором позики не виконав, сума боргу 65000 грн. залишається непогашеною. Тому позивачка вважає, що до неї перейшло право власності на вищевказаний автомобіль.

  В травні 2010 р. позивачці стало відомо про винесення Оболонським районним судом м. Києва  10.11.2008 р. заочного рішення, яким було задоволено позовні вимоги ТОВ «Вінер Автомотів»до ОСОБА_2 про стягнення з останнього 36900 грн. майнових збитків та 1369,33 грн. судових витрат.

  На підставі виконавчих листів по справі № 2-5069/2008 р. державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва було відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вінер Автомотів»36900 грн. майнових збитків та 1369,33 грн. судових витрат і в межах виконавчого провадження було накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1.

  У зв»язку з тим, що державним виконавцем готується повідомлення в пресі про проведення публічного аукціону  з продажу автомобіля  та у зв»язку з тим, що автомобіль може бути реалізовано, що порушить право позивачки  володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, остання просить суд  визнати за нею  право власності на автомобіль НОМЕР_1  та виключити його з акту опису й арешту від 11.09.2009 р.

 В судовому засіданні  представник позивачки  позов підтримала.

 Представник  відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала.

 Представник  відповідача ТОВ «Вінер Автомотів»в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.

 Вислухавши пояснення  представників сторін, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам в їх сукупності, суд встановив наступне.

 Як вбачається  з договору купівлі-продажу, укладеного 02.04.2003 р., СП «Вінер Форд Київ» продав, а ОСОБА_2  купив автомобіль НОМЕР_1.  

 Згідно з розпискою від 20.12.2005 р. позивачкою  було надано відповідачу ОСОБА_2 позику в сумі 65000 грн. з кінцевим терміном повернення коштів в повному обсязі до 20.06.2008 р. У випадку неповернення зазначеної суми грошових коштів в повному  обсязі до обумовленої в розписці дати в рахунок погашення боргу відповідача ОСОБА_2 до позивачки ОСОБА_1 переходить  право власності на автомобіль НОМЕР_1,  що належить відповідачу  ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу  № 120-03 від 02.04.2003 р.

 Як вбачається з матеріалів справи  рішенням  Оболонського районного суду м. Києва від 10.11.2008 р. задоволено позовні вимоги ТОВ «Вінер Автомотів»до ОСОБА_2 про стягнення з останнього 36900 грн. майнових збитків та 1369,33 грн. судових витрат.

 18.03.2009 р. державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва на виконання  судового рішення було відкрито виконавче провадження  і за актом опису  й арешту майна від 17.09.2009 р. описано і  накладено арешт на належний відповідачу ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_1, який з 12.07.2006 р. перебуває на СТО ТОВ «Вінер Автомотів».

  Рішенням  Апеляційного суду м. Києва від  07.10.2010 р. заочне рішення Оболонського районного суду м. Києві від 10.11.2008 р. було  змінено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вінер Автомотів» судові витрати в розмірі 790 грн. 63 коп. В решті рішення суду залишено без змін.

  В судовому засіданні  представник відповідача ТОВ «Вінер Автомотів»пояснив, що  відповідач ОСОБА_2 зацікавлений в задоволенні даного  позову, оскільки у випадку отримання позитивного рішення ТОВ «Вінер Автомотів»не зможе звернути  стягнення на автомобіль НОМЕР_1. Відомості про інше майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 і на яке може бути звернено стягнення, в матеріалах  виконавчого провадження відсутні.

 Суд вважає, що боргова розписка, підписана відповідачем ОСОБА_2, не може слугувати належним доказом набуття останнім  боргового зобов»язання перед позивачкою. Крім того, пред»явлена позивачкою боргова розписка не може бути правовою  підставою для набуття нею права власності на спірний автомобіль, виходячи з наступного.

 Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливє із закону або незаконність набуття права власності не  встановлена судом.

 Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона  (позикодавець)  передає  у  власність  другій  стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,  визначені родовими ознаками, а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

  Таким чином, за змістом ст.1046 ЦК України за договором позики відбувається перехід права власності від позикодавця позичальнику, а не навпаки, і виключно на предмет позики. Тому за змістом боргової розписки  від позивачки до відповідача ОСОБА_2 перейшло право власності виключно на позичені ним кошти в сумі 65000 грн. Набуття права власності позикодавцем за умовами договору позики відбувається виключно щодо того майна, яке позичальник повертає позикодавцю на виконання договору.

 Тому суд вважає, що договір позики укладений між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 не може бути підставою набуття позивачкою права власності на майно, що не є предметом позики,  та не може бути доказом наявності у останньої права власності на спірний автомобіль у зв»язку з чим суд вважає, що у позивачки відсутні підстави для визнання за нею права власності на спірний автомобіль і виключення його з акту опису.

 Крім того, пред»явлена  позивачкою боргова розписка від  20.12.2005 р. не може  вважатись також і договором про забезпечення зобов»язання, виходячи з наступного.

 Відповідно до  ст.546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватись неустойкою, порукою,  гарантією, заставою, при тримання, завдатком. Угоди сторін про забезпечення виконання зобов»язання повинні відповідати вимогам ст.ст. 547, 548 ЦК України щодо форми правочину і загальних умов забезпечення зобов»язань. Так,  ч.1 ст.547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі.

 Згідно з ч.1 ст.548  ЦК України виконання зобов»язання (основного зобов»язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

 Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальником бо інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей. Тобто, розписка ОСОБА_2 може бути підтвердженням укладання ним договору позики з позивачкою та його умов, однак забезпечення виконання зобов»язання шляхом надання розписки діючим законодавством не передбачена.

 Таким чином суд вважає, що боргова розписка від 20.12.2005 р. за своїми формою і змістом суперечить вимогам ст.ст. 546-548  ЦК України та не може   бути правовстановлюючим документом, що свідчить про набуття позивачкою права  власності на  автомобіль НОМЕР_1, а тому в задоволенні позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

 На підставі викладеного суд  вважає, що позов не  знайшов свого підтвердження в судовому засідання, тому задоволенню не підлягає.

 Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215‚ 218 ЦПК України, ст.ст. 328, 546, 547, 548, 1046, 1047 ЦК України,  суд, -

                           В И Р І Ш И В :

 В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінер Автоматів»про визнання права власності та виключення  майна з акту опису  та арешту –відмовити.

  Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У  разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Апеляційна скарга  позивачем подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя                                         О.В.Борисова