КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-13314/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"24" лютого 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-13314/10/2670
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»до Київської регіональної митниці про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з’ясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 Митного кодексу України, «Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Перелік товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та актами Кабінету Міністрів України.»
Посадовою особою відповідача була проведена камеральна перевірка дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товару «Йодомарин (R) 100»та «Йодомарин (R) 200»за період з 01.01.2009 року по 06.05.2010 року за кодом 3004 90 11 00, Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, за результатами якої було складено акт № к/21/10/100000000/21568905 від 29.07.2010 року.
Згідно висновків вказаного акту, позивач ввозив за період з 01.01.2009 року по 06.05.2010 року лікарські засоби, товари медичного призначення, зокрема товари «Йодомарин (R) 100»та «Йодомарин (R) 200»та у ВМД вказані товари позивач декларував за кодом 3004 90 11 00 УКТ ЗЕД (ставка митна 0%) замість коду 2106 90 92 00 (ставка мита 8%). Внаслідок вказаного порушення позивачем було занижено суми податкового зобов’язання по сплаті мита у розмірі 22 866 грн. 84 коп.
За висновками вказаного акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення форми «Р»від 06.09.2010 року № 161, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 24 010 грн. 18 коп. у т. ч. за основним платежем 22 866 грн. 84 коп. та штрафні санкції –1 143 грн. 34 коп.
У відповідності до ст. 13 МК України, ведення УКТЗЕД є одним із основних завдань митних органів, яке здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.
Правильне визначення коду товару згідно УКТЗЕД впливає на визначення розміру ПДВ та ввізного мита для даного виду товару, які мають сплачуватись особою, яка подає такі товари для розмитнення.
У відповідності до п.п 2.1.1 п. 2.1 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III , митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
У відповідності до ст. 13 МК України, ведення УКТЗЕД є одним із основних завдань митних органів, яке здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.
Класифікація товарів, що переміщуються через митний кордон України, для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до вимог УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», з врахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації. Примітки до розділів та груп є невід'ємною частиною УКТ ЗЕД і мають юридичну силу.
У відповідності до ст. 313 МК України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Згідно з п. 17 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який затверджений наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314 (далі – Наказ № 314), перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами) має здійснюватись при розмитненні товарів при перевірці ВДМ.
У даному випадку, контролюючим митним органом було перевірено код товару при розмитненні товарів, який позивач ввозив на територію України і жодних претензій до позивача з даного приводу не було.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем неправомірно було визначено інший код товару УКТЗЕД вже після проведення митного оформлення та ввезення товару на територію України, оскільки вказаною нормою Наказу № 314 чітко передбачено обов`язок перевірки правильності кодування товару при перевірці ВДМ.
Підсумовуючи встановлені обставини справи та норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що у випадку, коли відповідний митний орган, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувався з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону № 168/97 та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 даний митний орган не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181, дія якого не поширюється на митні органи. Висновки суду першої інстанції є вірними у цій частині
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ч. 5 ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.