Судове рішення #14035494

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-9410/10/2670                            Головуючий у 1-й інстанції:     

Суддя-доповідач:  Коротких А. Ю.


У Х В А Л А

Іменем України

"24" лютого 2011 р.                                                                                                        м. Київ

   Справа № 2-а-9410/10/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                                                        Коротких А.Ю.,

суддів:                                                                             Літвіної Н.М.,

                                                                                        Чаку Є.В.,

при секретарі                                                                  Корж В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска життя»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом  Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска життя»до Державної комісії з регулювання  ринків з фінансових послуг України про скасування припису, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з’ясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі звернення ОСОБА_3, посадовими особами відповідача було проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог законодавства про фінансові послуги, за результатами якої складено акт № 55/42-2 від 11.05.2010 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки про порушення вимог абз. 8 ст. 28 Закону України «Про страхування»відповідачем було видано припис  від 07.06.2010 року, яким позивачу приписано: усунути виявлені порушення вимог чинного законодавства України у сфері надання фінансових послуг, повідомити про виконання вимог припису та надати підтверджуючі документи в Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України в строк до 19.07.2010 року;  вжити заходів для недопущення аналогічних порушень при подальшому здійсненні діяльності у сфері страхування.

У відповідності до п.12 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12 липня 2001 року № 2664-III, уповноважений орган у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2004 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір страхування життя, який оформлений полісом № 0010556.

У відповідності до ч.ч.1 та 2 ст. 18 Закону України «Про страхування»від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР (далі –Закон № 85/96), «Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.»

Відповідно до полісу № 0010556, об'єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з життям застрахованої особи, валютою страхування визначений долар США.

У відповідності до ч.4 ст. 19 Закону № 85/96, грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.

25 січня 2010 року ОСОБА_3 було подано до позивача заяву на виплату викупної суми у зв'язку з розірванням полісу з його ініціативи громадянина.

Згідно з ч.ч. 6 та 8 ст. 28 Закону № 85/96, «У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.»

На виконання договору позивачем було здійснено розрахунок викупної суми за полісом та здійснено її виплату в розмірі 11 503, 11 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 495 від 24.02.2010 року, розрахунок викупної суми було здійснено за курсом доллара, який діяв на момент укладання договору страхування.

Однак, судом першої інстанції було вірно встановлено, що даними діями позивач порушив вимоги ст. 533 ЦК України.

У відповідності до ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, позивач мав здійснити відповідний розрахунок ОСОБА_3 саме за курсом НБУ, який був встановлений на момент здійснення виплати.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог позивача та правомірність припису відповідача № 60/42/2 від 07.06.2010 року.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска життя» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ч. 5 ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                        Коротких А.Ю.

Судді:                                                                          Літвіна Н.М.

                                                                                     Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 01.03.2011 року

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація