КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6697/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"24" лютого 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-6697/10/1070
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Корж В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква до Відкритого акціонерного товариства «ТРІБРО»про стягнення заборгованності по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з’ясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі –Закон № 400/97, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п.2 ст.2 вказаного Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі- Закон № 1058, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), «Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.»
Відповідно до статті 3 Закону № 400/97, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Зокрема, пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як свідчать матеріали справи, працівникам відповідача була призначена пільгова пенсія на підставі п. «а»ст.13 Закону № 1788.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року.
Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1-го січня поточного року (пункт 6.5).
Згідно пункту 6.8 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Фактичні витрати на виплату пільгових пенсій визначаються з урахуванням розміру пенсій, призначених відповідно до положень статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення" та підвищення, проведеного відповідно до частини другої статті 42 цього Закону. У зв'язку з цим пенсійним органом і було надано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, визначених до відшкодування за 2010 рік.
Згідно з п.п 6.9 Інструкції № 21-1, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Враховуючи те, що витрати на доставку пенсії особам, яким була прихнячена пенсія згідно п. «а» ст.13 Закону № 1788 не підлягали відшкодуванню до 01.01.2004 року та вимоги п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058, вказані витрати не мають відшкодовуватись і після 01.01.2004 року.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 01.03.2011 року