Справа № 1-414 \2011 р.

                                               В    И    Р     О     К

                                           ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

 25  лютого   2011 року                         Солом’янський районний суд м. Києва

  в складі головуючого судді-                  А.М.ПЕДЕНКО

  при секретарі-                                         К.М.Ігнатушиній

  з участю  прокурора-                              О.В.Кокошко

  потерпілого-                                            ОСОБА_4

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Києві справу по обвинуваченню

                                            ОСОБА_5 ,

                                            ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м. Києва , українця ,громадянина

                                            України ,  освіта середня , має  на утриманні малолітню

                                            дитину , не працюючого , проживаючого  в АДРЕСА_1 ,   в силу ст. 89 КК України не

                                            судимого ,-   

у вчиненні   злочину ,передбаченного ст. 185 ч. 1   КК України ,-

                                                       в  с  т  а  н   о  в  и  в  :

          Підсудний    вчинив  злочин при наступних обставинах.

          25.12.2010 року , приблизно о 09г.00 хв. підсудний ОСОБА_5   перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1  з корисливих мотивів  ,   шляхом вільного  доступу  таємно викрав  фрагмент  золотого ланцюжка  ,  вагою  1,29 гр.  ,    вартістю 263 гривні  16 коп.  що належить   його матері  ОСОБА_4

           Таким чином заволодівши  вказаним майном , підсудний   26.12.2010 року   фрагмент  золотого ланцюжка   заклав до ломбарду «Скарбниця»  по проспекту Відрадному ,24\93  в м. Києві  ,  отримавши  за  нього   гроші  в сумі   240 гривень, якими  розпорядився на власний розсуд .

         Допитаний в судовому засіданні підсудний свою визнав повністю  і фактичні обставини  справи  ним не оспорювались. Щиро розкаявся .    

         На підставі ст. 299 ч. 3 КПК України суд обмежив дослідження доказів допитом  підсудного та потерпілої .

        Потерпіла   ОСОБА_4 в    суді   підтвердила ,   що  підсудний  ОСОБА_5 ,який є її сином   ,таємно викрав з квартири , де вони мешкають разом    належний  їй золотий  ланцюжок  . Вона звернулась  із заявою  до дільничого інспектора міліції  про викрадення  і було встановлено  ,що саме  підсудний вчинив  крадіжку. Цивільного позову  не заявляє ,  в зв»язку із поверненням фрагменту  золотого ланцюжка.      

        Таким чином суд  приходить  до висновку про винність  підсудного  у вчиненні    умисних дій,що виразились в таємному викраденні  чужого майна (крадіжці)  .

        Його  дії  суд кваліфікує за ст. 185 ч.1 КК України.

           Призначаючи підсудному  покарання ,суд враховує ступінь тяжкості ним  вчиненого –відповідно до ст. 12 КК України злочин є середньої тяжкості, його  особу  і вважає,що він  заслуговує на покарання у виді   позбавлення волі.

          Однак враховуючі  пом»якшуючі  покарання обставини для підсудного ОСОБА_5  ,а саме   щире розкаяння  у вчиненому  ,а також те що він є не судимим ,наявність на утриманні  малолітньої  дитини   та відсутність невідшкодованої шкоди  ,суд вважає  можливим звільнити підсудного  ОСОБА_5 від відбуття покарання  з випробуванням  -іспитовим строком на певний  термін на підставі  ст. 75 КК України.

          Обтяжуючих  його  покарання обставин судом не встановлено .  

                            Керуючись ст.ст. 323 ,324 КПК України суд,-

                                                     з  а  с  у  д  и  в  :

ОСОБА_5  визнати винним за ст. 185 ч.1 КК України і призначити йому  покарання у виді   2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України  звільнити засудженого  від відбуття покарання  з випробуванням-іспитовим строком  на 2 роки.

Згідно  зі ст. 76 КК України  зобов »язати  засудженого  не виїжджати за межі  України на постійне місце  проживання  без дозволу органу  кримінально-виконавчої інспекції , повідомляти про зміну  місця проживання   та роботи , періодично з»являтись на реєстрацію  в ці органи.

Міру запобіжного заходу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання .

Речові докази-  залишити в користуванні потерпілої .

Вирок може бути оскаржено  до Апеляційного суду м. Києва  через районний  суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                  СУДДЯ  :