23.03.2011 Справа № 2-608/11

                                             Справа № 2-608/2011 р.

                          Р І Ш Е Н Н Я           

               І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

                       Заочне    рішення

10 лютого  2011 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді                       Борисової О.В.    

при секретарі                             Іващенко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про розірвання договору, стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави,

                        В С Т А Н О В И В:

 Позивач  звернувся до суду з позовом до відповідачів про розірвання договору, стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави,  обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

 04.04.2007 р.  між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ  «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачкою ОСОБА_2  був укладений  кредитний договір № 014/2548/73/54089 про надання останній кредиту в сумі 55000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 04.04.2014 р. зі сплатою 13,5 % річних на умовах, визначених договором кредиту.

 Відповідно до п.1.3, 5.1 кредитного договору позичальник протягом дії  кредитного договору зобов»язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора наступні платежі:

 -щомісячно до 15 числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання кредиту часткове погашення кредиту в  розмірі 1/84 від суми ліміту отриманого кредиту згідно п.1.3 та остаточне погашення отриманого кредиту до 04.04.2014 р.,

 -щомісячну  до 15 числа  кожного місяця сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

 Згідно з п.5.5 кредитного договору позичальник зобов»язався достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені  кредитним договором у разі невиконання або  неналежного виконання ним умов кредитного договору та/або договору застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

 Відповідно до п.6.5 кредитного договору кредитор(позивач) має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання  позичальником ОСОБА_2 умов кредитного договору  та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

 В забезпечення виконання відповідачкою ОСОБА_2 своїх зобов»язань  за договором кредиту  між позивачем та  відповідачем ОСОБА_3 було укладно договір поруки, відповідно до п.1.2 якого поручитель ОСОБА_3 бере на себе зобов»язання відповідати  в повному обсязі перед позивачем по боргових зобов»язаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 014/2548/73/54089 від 04.04.2007 р.

 Згідно з п.2.1 договору поруки  у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов»язань за кредитним договором поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи  сплату  основного боргу, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

 Пунктом 2.2 договору поруки передбачено, що якщо до поручителя надійде вимога про погашення суми заборгованості по кредитному договору, а поручитель її не виконає, банк має право звернути стягнення на майно поручителя.

 В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором  між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до п.1.2 якого відповідачка ОСОБА_2 передала у заставу, а позивач прийняв автотранспортний засіб - автомобіль марки ACURA, модель  RDX, 2007 року випуску, шассі(кузов, рама) № НОМЕР_2, тип легковий універсал, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії  НОМЕР_3, видане ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 03.04.2007 р.

 Відповідно до п.2.2 договору застави у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем своїх  зобов»язань по кредитному договору заставодержатель має  право за рахунок продажу предмета застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, необхідні витрати на утримання предмета застави, витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, а також компенсувати всі інші витрати з вартості предмета  застави.

 Позивач свої зобов»язання перед  відповідачкою ОСОБА_2 виконав у повному обсязі, надавши останній кредит у сумі  55000 доларів США.

 Позичальник не виконує належним чином  свої  зобов»язання за кредитним договором, не здійснює щомісячне погашння кредиту та не сплачує відсотки в розмірах та у строки, визначені договором. Останній платіж було здійснено 29.03.2010 р.

 Станом на 28.07.2010 р.  загальна  сума боргу ОСОБА_2 перед позивачем складає 49471 долар США 73 центи, що за курсом НБУ станом на 28.07.2010 р. становить 390539,70 грн., з яких:

 -35357 доларів 04 центи,  що за курсом НБУ станом на 28.07.2010 р. становить 279115,55 грн.- сума непогашеного кредиту,

 -4126 доларів США 50 центів, що за курсом НБУ станом на 28.07.2010 р. становить 32575,42  грн.-заборгованість по відсоткам,

 -5850 доларів США 12 центів, що за курсом НБУ станом на 28.07.2010 р. становить 46182,02  грн.-пеня за порушення строків сплати кредиту,

 -4138 доларів США 07 центів, що за курсом НБУ станом на 28.07.2010 р. становить 32666,72  грн.- пеня за порушення строків сплати  відсотків.

  Згідно п. 9.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

 Відповідачці ОСОБА_2 неодноразово направлялись повідомлення про існуючу заборгованість з проханням погасити її як це передбачено кредитним договором. Заборгованість та інші платежі по договору кредиту  відповідачкою ОСОБА_2  сплачена не була.

 Тому позивач просить суд розірвати кредитний договір від 04.04.2007 р., укладений між  ВАТ ««Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2,  стягнути  солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором  у розмірі 49471 долар США 73 центи, що за курсом НБУ станом на 28.07.2010 р. становить 390539,70 грн., звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки ACURA, модель  RDX, 2007 року випуску, номер шассі(кузов, рами) № НОМЕР_2, тип: легковий універсал, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії  НОМЕР_3, видане ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 03.04.2007 р., визначити порядок звернення стягнення на заставлене майно шляхом передачі автомобіля марки ACURA, модель  RDX, 2007 року випуску, номер шассі(кузов, рами) № НОМЕР_2, тип: легковий універсал, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії  НОМЕР_3 Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»для подальшої його реалізації позивачем шляхом продажу предмету застави третій особі з початковою вартістю автомобіля 328250 грн., для чого позивачу надати право зняття з обліку даний автомобіль.

 Представник позивача в судовому  засіданні позов підтримав.

 Відповідачі в судове  засідання  не з”явилися, про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

 Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а відповідачі належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

 Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам в їх сукупності  вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

 04.04.2007 р.  між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ  «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачкою ОСОБА_2  був укладений  кредитний договір № 014/2548/73/54089 про надання останній кредиту в сумі 55000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 04.04.2014 р. зі сплатою 13,5 % річних на умовах, визначених договором кредиту.

 Відповідно до п.1.3, 5.1 кредитного договору позичальник протягом дії  кредитного договору зобов»язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора наступні платежі:

 -щомісячно до 15 числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання кредиту часткове погашення кредиту в  розмірі 1/84 від суми ліміту отриманого кредиту згідно п.1.3 та остаточне погашення отриманого кредиту до 04.04.2014 р.,

 -щомісячну  до 15 числа  кожного місяця сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

 Згідно з п.5.5 кредитного договору позичальник зобов»язався достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені  кредитним договором у разі невиконання або  неналежного виконання ним умов кредитного договору та/або договору застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

 Відповідно до п.6.5 кредитного договору кредитор(позивач) має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання  позичальником ОСОБА_2 умов кредитного договору  та/або договорів застави інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

 В забезпечення виконання відповідачкою ОСОБА_2 своїх зобов»язань  за договором кредиту  між позивачем та  відповідачем ОСОБА_3 було укладно договір поруки, відповідно до п.1.2 якого поручитель ОСОБА_3 бере на себе зобов»язання відповідати  в повному обсязі перед позивачем по боргових зобов»язаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 014/2548/73/54089 від 04.04.2007 р.

 Згідно з п.2.1 договору поруки  у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов»язань за кредитним договором поручитель несе солідарну відповідальність перед банкому тому ж обсязі, що і боржник, включаючи  сплату  основного боргу, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

 Пунктом 2.2 договору поруки передбачено, що якщо до поручителя надійде вимога про погашення суми заборгованості по кредитному договору а поручитель її не виконає, банк має право звернути стягнення на майно поручителя.

 Позивач свої зобов»язання перед  відповідачкою ОСОБА_2 виконав у повному обсязі, надавши останній кредит у сумі  55000 доларів США.

 Позичальник не виконує належним чином  свої  зобов»язання за кредитним договором, не здійснює щомісячне погашння кредиту та не сплачує відсотки в розмірах та у строки, визначені договором. Останній платіж було здійснено 29.03.2010 р.

 Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Відповідно до ст.ст.526,530 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином та у встановлений строк.

 Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

 Судом встановлено, що заборгованість  відповідачки ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором № 014/2548/73/54089 від 04.04.2007 р. станом на 28.07.2010 р.  складає 49471 долар США 73 центи, що за курсом НБУ станом на 28.07.2010 р. становить 390539,70 грн.

 Відповідно до ст.610 ЦК України під порушенням зобов”язання передбачено його невиконання  або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

 Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

  - припинення зобов”язання внаслідок односторонньої відмови від зобов”язання, ящо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

  - зміна умов зобов”язання;

  - слата неустойки;

  - відшкодування збитків та моральної шкоди.

  Згідно  з ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь  час прострочення, а також три проценти річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

  Відповідно до  ч.2 ст. 651 ЦК України договір  може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

  Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 всупереч умов кредитного  договору № 014/2548/73/54089 від 04.04.2007 р.  не здійснювала в повному обсязі платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам, чим істотно  порушила взяті на себе договірні зобов”язання, тому суд вважає, що  вимоги позивача про розірвання кредитного договору є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

 Відповідачка ОСОБА_2 не виконала взяті на себе зобов”язання за кредитним договором  і її  заборгованість станом на 28.07.2010 р.   складає 49471 долар США 73 центи, що за курсом НБУ станом на 28.07.2010 р. становить 390539,70 грн.

 Таким чином  суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості в розмірі 390539,70 грн. законні і обгрунтовані і тому  підлягають задоволенню.

 В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором  між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до п.1.2 якого відповідачка ОСОБА_2 передала у заставу, а позивач прийняв автотранспортний засіб - автомобіль марки ACURA, модель  RDX, 2007 року випуску, шассі(кузов, рама) № НОМЕР_2, тип легковий універсал, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії  НОМЕР_3, видане ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 03.04.2007 р.

 Відповідно до п.2.2 договору застави у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем своїх  зобов»язань по кредитному договору заставодержатель має  право за рахунок продажу предмета застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, необхідні витрати на утримання предмета застави, витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, а також компенсувати всі інші витрати з вартості предмета  застави.

 Відповідно до ст.20 Закону України «Про заставу»заставодержатель  набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання термінів виконання зобов»язання, забезпеченого заставою,  воно не буде виконане.

 Згідно з ст.589 ЦК України в разі невиконання зобов»язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

 Позивачем відповідачам 15.07.2010 року направлялась претензія-повідомлення (вимога)  відповідно до  ст.ст.27,28  Закону  України «Про забезпечення вимог кредиторів та  реєстрацію обтяжень», в якій повідомлялось про необхідність у 30-денний  термін повернути в повному обсязі всю суму заборгованості за договором або передати  предмет застави у володіння банку.

 Згідно з ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та рестрацію обтяжень» 15.02.2010 р. банк зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави. Інших обтяжувачів на предмет застави в реєстрі не зареєстровано. Тому  суд вважає, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет застави та визначення порядку звернення стягнення на заставлене майно знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та  підлягають задоволенню.  

 Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про надання позивачу дозволу зняття автомобіля з реєстрації, оскільки вказані вимоги не передбачені Законом України «Про заставу»та «Про забезпечення вимог кредиторів та рестрацію обтяжень».

 Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені витрати, тому суд вважає за необхідним стягнути  з кожного відповідача  на користь позивача  судові  витрати по справі, а саме: по 850 грн. державного мита  та по 60 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 15, 60, 88‚ 169, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 543, 554, 589, 590, 610, 611, 625, 651, 1054 ЦК України,  ст.20 Закону України «Про заставу», ст.ст.24, 27, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та рестрацію обтяжень»,  суд,-  

                           В И Р И Ш І В:

  Позов  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»задовольнити  частково.

  Розірвати  кредитний договір № 014/2548/73/54089 укладений 04.04.2007 р.  між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2.

  Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3  на користь  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість у розмірі 390539 грн. 70 коп.

  В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2, ОСОБА_3  за кредитом в сумі 390539 грн. 70 коп. звернути стягнення на предмет застави- автомобіль марки ACURA, модель  RDX, 2007 року випуску, шассі(кузов, рама) № НОМЕР_2, тип: легковий універсал, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про  право реєстрацію ТЗ серії  НОМЕР_3, видане ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 03.04.2007 року належного ОСОБА_2.

  Визначити порядок звернення стягнення на заставлене майно шляхом передачі автомобіля марки ACURA, модель  RDX, 2007 року випуску, шассі(кузов, рама) № НОМЕР_2, тип легковий універсал, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про право реєстрацію ТЗ серії  НОМЕР_3  Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»для подальшої його реалізації  ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом продажу предмету застави третій особі з початковою вартістю автомобіля 328250 грн.

 В іншій частині позову відмовити.

 Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 (з кожного)  на користь  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по 850 грн. державного мита та по 60 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

  Рішення суду набирає законної сили після  закінчення  строку для   апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  розгляду справи апеляційним судом.

  Апеляційна скарга позивачем подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

  Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Суддя                                        Борисова О.В.