КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
21.06.06 р. № 02/746
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Швець В.О
Судді
Рибченко А.О.
Федоров М. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-4/1»на рішення господарського суду Черкаської області від 21.03.2006 року
у справі № 02/746 (суддя Пащенко А.Д.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Черкаське управління механізації будівництва», м. Черкаси
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-4/1», м. Черкаси
про стягнення 71068,82 грн.
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.03.2006 р. у справі № 02/746 позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-4/1»на користь відкритого акціонерного товариства «Черкаське управління механізації будівництва»6998,68 грн. боргу, 11160 грн. пені, 183,43 грн. –3% річних, 295 грн. державного мита та 48,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; клопотання ВАТ «Черкаське управління механізації будівництва»про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти в межах суми 19 126 грн.; в частині задоволення клопотання про накладення арешту на майно ТОВ «Житлобуд-4/1»- відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-4/1»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 21.03.2006 р., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
За апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-4/1»на рішення господарського суду Черкаської області від 21.03.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 03.04.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 02/746.
Відкритим акціонерним товариством «Черкаське управління механізації будівництва», згідно ст. 96 ГПК України надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Черкаської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Згідно резолюції в.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. справа розглядається колегією судді, в такому складі: головуючий суддя –Швець В. О., судді –Рибченко А.О., Федоров М.О.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами врегульовано Договором №32 від 12.12.2003 року. Відповідно умов вказаного Договору, а саме: п.1. предметом договору є робота баштового крана КБ-308 рег. № 1782 на будівництві адміністративного будинку по вул. Гоголя в м. Черкаси.
Згідно п.2. позивач (виконавець) прийняв на себе зобов’язання надати технічно справний кран і нести відповідальність за утримання його в справному стані, проводити нагляд за його утриманням та безпечною експлуатацією, здійснювати ремонти та його обслуговування, а відповідач (як замовник) зобов’язався нести відповідальність за безпечне проведення робіт баштовим краном, забезпечувати дотримання правил експлуатації, цілодобову охорону крана та виплату заробітної плати машиністу крана.
Відповідно до п.п.3.2., 3.4. договору відповідач зобов’язався сплачувати позивачу за роботу баштового крана в зміну (8 годин) 160 грн. включаючи ПДВ, за фактично відпрацьовану зміну та вказані кошти перераховувати в 5-денний термін після оформлення і підписання документів про виконані роботи.
Проаналізувавши договір № 32 від 12.12.2003р., місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором найму (оренди) і правовідносини між сторонами регулюються параграфом 1 глави 58 Цивільного кодексу України, однак у ньому є елементи надання послуг позивачем по обслуговуванню баштового крана.
Такий висновок також підтверджується матеріалами у справі, зокрема актами від 31.03.2004 р., від 30.06.2004 р., в яких вказується оренда баштового крана, послуги. Колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком, що найменування вищевказаних актів, як актів виконаних робіт не змінює змісту правовідносин між сторонами і не змінює правову природу укладеного між ними договору.
Сторонами щомісяця оформлялися акти виконаних робіт або змінні рапорти і сторони підписали документи про оренду (роботу, послуги) баштового крана на загальну суму 47 681,81 грн. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2005 року на суму 2768 грн. не підписаний відповідачем і при розгляді справи в місцевому господарському суді представниками відповідача було заперечено сам факт роботи крана у відповідача, тобто вказана сума є спірною.
Колегія апеляційного господарського суду вважає недоведеною позивачем суму боргу за січень 2005 року у розмірі 2768 грн., оскільки сторони вказали у договорі, що оплата повинна здійснюватися після оформлення і підписання документів про виконані роботи. Акт від 31.01.2005 р. не можна вважати підписаним у розумінні умови пункту 3.4. договору, оскільки документ вважається підписаним, якщо вчинені підписи представників обох сторін, виходячи із умови пункту 3.2. договору в частині оплати за фактично відпрацьовану зміну, адже виконання такої умови можливе лише за взаємним документом обох сторін.
При розгляді справи в господарському суді Черкаської області позивач посилався на статтю 882 Цивільного кодексу України, яка є підставою визнання односторонньо підписаного акта належним доказом у даній справі. Колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача є безпідставним, оскільки вказана стаття регулює питання передання та прийняття робіт по договору будівельного підряду і до даних правовідносин між сторонами відноситися не може. Позивач не подав інших доказів на підтвердження законного обов’язку відповідача сплатити позивачу кошти за січень 2005 року.
Як вбачається із актів звірки розрахунків між сторонами, відповідач проводив розрахунки шляхом перерахування коштів та передачі товарно-матеріальних цінностей. Відповідачем також перераховано 24 708,49 грн., та сторонами проведено залік шляхом передачі товарно-матеріальних цінностей на суму 15 978,64 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача складає 6 998,68 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2005 р.
Також визнається безпідставним самостійне зарахування позивачем коштів в сумі 2000 грн., перерахованих відповідачем на погашення боргу, в рахунок сплати пені, із посиланням на статтю 534 ЦК України, оскільки за змістом вказаної статті вбачається, що повинна бути вимога кредитора про зарахування пені, і лише у разі наявності такої вимоги та відсутності спору між сторонами (чи наявності рішення суду) можливе застосування статті 534 ЦК України.
Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, оскільки відповідач порушив свої договірні зобов’язання, стягнення боргу за оренду та послуги по баштовому крану в сумі 6 998,68 грн. є цілком правомірними.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України у зв’язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов’язань, відповідачу також нараховано три проценти річних в сумі 183,43 грн. за період з 05.02.2005 р. по 10.10.2005 р.
Відповідно до п.3.7. договору та пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України відповідачу нарахована пеня за прострочення розрахунку за період з 05.02.2005 р. по 10.10.2005 р. у розмірі 8 998, 68 грн., яка не змінювалася по 16.11.2005 р. Належна до стягнення сума складає 22 316,73 грн. із розрахунку зробленого судом, а саме: 8 998,68 грн. х 1 х 248 днів / 100.
Однак місцевим господарським судом вказана сума була зменшена до 11 160 грн. на підставі п.3 ст. 551 ЦК України, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, ступінь вини відповідача, причини невиконання ним своїх зобов’язань, наявність значної несплаченої відповідачу суми, а також враховуючи значне перевищення нарахованої суми пені порівняно із сумою боргу.
Заперечення відповідача в частині великого розміру пені не були прийняти місцевим господарським судом, оскільки в пункті 3.7. договору сторони встановили розмір пені і договір підписаний від імені товариства його директором, який представляє орган управління товариством і укладає договори від імені товариства. Крім того, відповідно до статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Проте, статтею третьою ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що вимоги відповідача привести розмір пені, що стягується за невиконання ним зобов’язання, у відповідність до вимог Закону, зокрема –стягнути з відповідача пеню, не більше подвійної ставки НБУ, підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області в цій частині –зміні.
Крім того, місцевим господарським судом стягнута пеня з відповідача за період з 05.02.05 р. по 10.10.05 р., з урахуванням вимог ст. 258 ЦК України (спеціальна позовна давність), проте не враховано вимога п. 6 ст. 232 ГК України, яким встановлено: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. До того ж, пеня розраховувалась місцевим господарським судом, із розрахунку заборгованості 8998,68 грн., хоча було правомірно встановлено, що сума основної заборгованості складає 6998,68 грн.
За розрахунками судової колегії, сума пені, що підлягає стягненню складає: 6998,68 грн. / 365 * 182 дня * (9,5 (ставка НБУ у період, за який стягується пеня) *2) =663,05 грн.
Слід зазначити, що місцевий господарський суд задовольнив клопотання позивача і наклав арешт на грошові кошти відповідача в межах суми 19 126 грн., виходячи із того, що згідно статті 66 ГПК України господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Проте, з урахуванням вищевикладеного, арешт слід накладати на грошові кошти в межах сум 7845,16 грн.
Вимога позивача про накладення арешту на майно відповідача, є безпідставною, оскільки із матеріалів справи не вбачається обов’язку відповідача передавати позивачу майно чи вчиняти інші дії з майном.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд не повно з’ясував всі обставини справи, порушив норми матеріального права, а тому рішення підлягає зміні в частині стягнення штрафних санкцій та накладення арешту на грошові кошти.
Судові витрати слід розподілити між сторонами, згідно вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 –105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд ,-
Постановив :
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-4/1»на рішення господарського суду Черкаської області від 21.03.2006 р. у справі № 02/746 - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 21.03.2006 р. у справі № 02/746 - змінити.
3. Резолютивну частину рішення господарського суду Черкаської області від 21.03.2006 р. у справі № 02/746 викласти наступним чином:
«I. Позов задовольнити частково.
II. Стягнути з ТОВ «Жидлобуд-4/1»(м. Черкаси, вул.. Хоменка,19 код 25210336) на користь ВАТ «Черкаське управління механізації будівництва»(м. Черкаси, вул. Сурікова, 12, код 013526669) суму основного боргу в розмірі 6998 (шість тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 68 коп., 663 (шістсот шістдесят три) грн. 05 коп. пені, 183 (сто вісімдесят три) грн. 43 коп. 3 % річних, 78 (сімдесят вісім) грн. 46 коп. державного мита за розгляд позовної заяви та 13 (тринадцять) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
III. В решті позову –відмовити.
IV. Клопотання ВАТ «Черкаське управління механізації будівництва»про забезпечення позову задовольнити частково.
V. Накласти арешт на грошові кошти в межах 7936,65 грн. на рахунках ТОВ «Жидлобуд-4/1»(м. Черкаси, вул.. Хоменка,19 код 25210336).
VI. В задоволенні клопотання про накладення арешту на майно ТОВ «Житло буд-4/1»відмовити».
4. Стягнути з ВАТ «Черкаське управління механізації будівництва»(м. Черкаси, вул. Сурікова, 12, код 013526669) на користь ТОВ «Жидлобуд-4/1»(м. Черкаси, вул.. Хоменка,19 код 25210336) 56 (п’ятдесят шість) грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
5. Зобов’язати господарський суд Черкаської області видати відповідні накази.
6. Справу № 02/746 повернути господарському суду Черкаської області.
Головуючий Швець В.О
Судді
Рибченко А.О.
Федоров М. О.