Справа №1-271/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 року                                                                                                                місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Пономаренко Г.І.,

при секретарі –Антоновій О.С.,

за участю прокурора – Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, що має середню освіту, холостого, не працюючого, раніше не судимого, що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 вчинив умисний, корисливий злочин, повторно, на території Жовтневого району міста Маріуполя при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 14.01.2011 року приблизно о 07 годині 20 хвилин, умисно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 шляхом вільного доступу викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «Самсунг С-130», вартістю 300 гривень, в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якого знаходились грошові кошти в розмірі 25 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 350 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись надалі майном на свій розсуд.

Він же, 14.01.2011 року приблизно о 08 годині 00 хвилин, умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 шляхом вільного доступу викрав майно, що належало потерпілій ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон «Нокіа 1208», вартістю 315 гривень, в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якого знаходились грошові кошти в розмірі 115 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_3, матеріальних збитків на загальну суму 455 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись надалі майном на свій розсуд

У справі потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заявлені цивільні позови про стягнення матеріальної шкоди в сумі 350 гривень та 455 гривень відповідно.

Підсудний ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і показав, що обставини вчинення злочину, що виразились в таємному викраденні чужого майна, повторно, в постановленому звинуваченні викладені правильно. Так, ОСОБА_1 пояснив, що 14.01.2011 р. приблизно о 06:30 годині він на громадському транспорті приїхав в Жовтневий район міста Маріуполя та став ходити по квартирах і «посівати»на Старий Новий рік. Через деякий час він зайшов в 9-поверховий будинок, розташований біля магазину «Фокстрот»по АДРЕСА_3 та на 4 поверсі подзвонив в одну з квартир, двері відкрив незнайомий чоловік та запитавши дозволу, він зайшов в передпокій квартири, став «посівати». У цей момент він побачив, що в кімнаті, розташованої навпроти входу в передпокій, на прасувальній дошці лежить мобільний телефон, який він вирішив викрасти. Відвернувши увагу чоловіка, коли останній пішов на кухню, він зайшов у зазначену кімнату, взяв з прасувальної дошки мобільний телефон «Самсунг»у корпусі синього кольору та поклав у кишеню своєї куртки, після чого попрощався і пішов з квартири. На вулиці неподалік вказаного будинку, він дістав з кишені викрадений ним мобільний телефон, відключив його, витяг з нього сім-карту оператора «Київстар»і викинув її, а телефон він заклав у ломбард, розташований на перетині проспектів Перемоги та Ленінградського в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя на 58 гривень. Гроші, отримані за телефон, він витратив на власні потреби.

Також в цей день, а саме 14.01.2011 р. приблизно о 08:00 годині він зайшов в 9-поверховий будинок, розташований біля магазину «Фокстрот»по АДРЕСА_3 та знову став «посівати». У першому під'їзді на 9 поверсі він подзвонив в одну з квартир, двері відчинила незнайома жінка похилого віку, в якої він запитав дозволу «посівати»і жінка запросила його до себе в квартиру. Зайшовши в передпокій квартири, він став «посівати»та побачив, що в кімнаті, розташованої навпроти входу в передпокій, на ліжку лежить мобільний телефон. Він вирішив його викрасти, щоб продати і таким чином заробити грошей. Відвернувши увагу жінки, коли остання пішла на кухню, він зайшов у зазначену кімнату, взяв з ліжка мобільний телефон «Нокіа»чорного кольору та поклав кишеню своєї куртки. Потім він знову повернувся у коридор, попрощався та пішов з квартири. На вулиці неподалік вказаного будинку, він дістав з кишені викрадений ним мобільний телефон, відключив його, витяг з нього сім-карту оператора «Київстар»і викинув її, а телефон згодом запропонував своєму сусіду ОСОБА_5 купити в нього за 20 гривень телефон. Оскільки грошей в ОСОБА_5 на той момент не було, вони домовилися, що він віддасть їх через 2-3 дні. 16.01.2011 року він прийшов додому до ОСОБА_5 і мати ОСОБА_5 стала розпитувати, звідки у нього цей телефон. Він сказав, що це телефон друга і що він не крадений, тому остання дала гроші в сумі 20 гривень, після чого він пішов. Гроші витратив на особисті потреби.

У скоєному щиросердно розкаюється, цивільні позови потерпілих визнає у повному обсязі та просить суворо його не карати і не позбавляти волі.

Враховуючи, що підсудний в судовому засіданні свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, суд, розцінюючи його свідчення як об'єктивні, відповідні фактичним обставинам справи і, вважаючи їх достатніми для проголошення звинувачувального вироку, відповідно до ст. 299 КПК України, визнав можливим розглянути справу без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин справи.

Таким чином, суд вважає, злочин мав місце, вина підсудного доведена, а дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини пом’якшують і обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку в спеціалізованих диспансерах не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, щиросердно розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину, визнав цивільні позови потерпілих у повному обсязі, що суд розцінює як обставини, що пом’якшують покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та обирає йому міру покарання не пов'язану з позбавленням волі, із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України.

Обговорюючи питання про задоволення позовних вимог потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що заподіяла його, за умови наявності її вини.

Суд, з врахуванням обставин справи, вважає, що позовні вимоги потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_6 підлягають повному задоволенню і стягненню з підсудного ОСОБА_1

Судових витрат по справі немає.

Речові докази у справі:

- ксерокопію специфікації до договору застави мобільного телефону «Самсунг С-130»(імей:НОМЕР_1), укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1;

- гарантійний талон на мобільний телефон «Самсунг С-130»(імей:НОМЕР_1);

- гарантійний талон на мобільний телефон «Нокіа 1208»(імей:НОМЕР_2) з долученим касовим чеком,

що долучені до матеріалів кримінальної справи – слід зберігати при матеріалах справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 299, 323, 324, 328, 330, 331 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:

-          по ст.185 ч.1 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;

-          по ст.185 ч.2 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

У відповідності зі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворо покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, з випробуванням, строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого в період випробувального терміну періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 –підписку про невиїзд залишити без зміни, до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 350 (триста п’ятдесят) гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 455 (чотириста п’ятдесят п’ять) гривень.

Речові докази у справі:

- ксерокопію специфікації до договору застави мобільного телефону «Самсунг С-130»(імей:НОМЕР_1), укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1;

- гарантійний талон на мобільний телефон «Самсунг С-130»(імей:НОМЕР_1);

- гарантійний талон на мобільний телефон «Нокіа 1208»(імей:НОМЕР_2) з долученим касовим чеком,

що долучені до матеріалів кримінальної справи – зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженим –з моменту вручення копії вироку.

Віддруковано в нарадчій кімнаті.

Суддя _________________________