Справа  №  2- 1300/11р.

                                                     ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

                                                    ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

           28 лютого 2011  року Жовтневий  районний  суд  м. Маріуполя  Донецької  області  в  складі:  головуючого судді  Соловйова О. Л., при секретарі  Андрійчук М. В.,  розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м. Маріуполі справу  за позовом  ОСОБА_1 до  Маріупольської   Міської Ради   про  визнання    права  власності   на  самочинно  зведене нерухоме  майно,-

                                                        ВСТАНОВИВ:

            24.01.2011 року позивач  звернувся з позовом   до    Маріупольської   Міської Ради  про  визнання    права  власності   на  самочинно  зведене нерухоме  майно. Просив визнати за ним право власності  на самочинно зведені –жилу прибудову літ а2-1, веранду літ. а3-1 площею 17,3 кв. метрів, сарай Б-1, які розташовані за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому  на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.1980 року  належить домоволодіння АДРЕСА_1  Зазначене домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 595 кв. метрів. На зазначеній земельній ділянці позивачем прибудову а2-1, веранду а3-1 площею 17,3 кв. метрів, сарай Б-1 площею 15,6 кв. метрів. Вважає за доцільне визнати за ним право власності на зазначені самовільно зведені споруди, оскільки будівництво зазначених споруд не порушує прав інших осіб, не суперечить інтересам суспільства, проводилось з додержанням будівельних норм та правил.

              У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

          Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.

          Зі згоди позивача, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи.

             Дослідивши  матеріали  справи,   суд   вважає,   що  позов  підлягає  задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

               Судом   встановлено,  що  на підставі договору купівлі-продажу від 03 червня 1980 року позивачу належить  жилий будинок з надвірними будовами за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 595 кв. метрів. /а.с.15-16/.

 Відповідно до довідки МКП  «Маріупольське БТІ»від 17.09.2010 року № 461 позивач самовільно побудував на належній йому земельній ділянці прибудову а2-1, веранду а3-1 площею 17,3 кв. метрів, сарай Б-1 площею 15,6 кв. метрів, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 8/

Згідно із висновком будівельно-технічної експертизи  від 15.02.2011 року прибудова а2-1, веранда а3-1 площею 17,3 кв. метрів, сарай Б-1 площею 15,6 кв. метрів, які розташовані за адресою АДРЕСА_1  не суперечать нормам ДБН/а.с.17/.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.          

 Згідно із ст. 317 Цивільного кодексу України власнику належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.319,320 ЦК України громадяни, мають право розпоряджатися майном, що належить їм на праві власності, на свій розсуд. Власник має право скоювати щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, а також використовувати все своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належно затвердженого проекту.

В ч. 5 ст.376 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути визнано судом за особою –власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самовільне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб.

                Оскільки позивач є власником земельної ділянки, на якій проведено самочинне будівництво, вищезазначене самочинне будівництво проведене відповідно до вимог ДБН, враховуючі висновок експерта, що самочинне будівництво  не порушує прав інших осіб, суд вважає необхідним захистити права ОСОБА_1 та визнати в судовому порядку за ним право власності на самочинно зведене нерухоме майно.

Керуючись ст.ст.10,11,60,212,214,215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 317,319,320,376 ЦК України, суд,-

                                                                    ВИРІШИВ:

            Позов  ОСОБА_1 до  Маріупольської   Міської Ради   про  визнання    права  власності   на  самочинно  зведене нерухоме  майно  задовольнити  .

              Визнати за ОСОБА_1  право  власності    на самочинно зведені будівлі –прибудову а2-1, веранду а3-1 площею 17,3 кв. метрів, сарай Б-1 площею 15,6 кв. метрів, які розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Заочне  рішення може бути переглянуте  судом,  який  його  постановив, за письмовою  заявою відповідача,  яка  може  бути  подана  до Жовтневого  районного  суду  в  перебігу  десяти  днів  з моменту  отримання  копії  рішення.

          Рішення суду може бути оскаржено особами, що приймали участь у розгляді справи в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя