КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
21.06.06 р. № 08/4909
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Швець В.О
Судді
Федоров М. О.
Рибченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП «Канівський лісгосп»на рішення господарського суду Черкаської області від 20.03.2006 року
у справі № 08/4909 (суддя Коваленко В.І.)
за позовом Приватного підприємця Товмасян С.М., м. Черкаси
до ДП «Канівське лісове господарство», м. Канів
про стягнення 19116 грн.
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.03.2006 р. у справі № 08/4909 позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто з ДП «Канівське лісове господарство»на користь приватного підприємця Товмасян С.М. 19116 грн. боргу, 1500 грн. витрат на послуги адвоката, 191,16 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ДП «Канівський лісгосп» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 20.03.2006 р., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
За апеляційною скаргою ДП «Канівський лісгосп» на рішення господарського суду Черкаської області від 20.03.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 12.04.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 08/4909.
Приватний підприємець Товмасян С.М., згідно ст. 96 ГПК України надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Київської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Згідно розпорядження в.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя –Швець В. О., судді –Рибченко А.О., Федоров М.О.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Черкаської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення залишається без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі усної домовленості, поставив відповідачу мазут у кількості 21240 літрів на загальну суму 19116 грн., що підтверджується накладною №10 від 17.09.2002 р., довіреністю серії МАК №265256 від 17.09.2002 р. та податковою накладною №10 від 17.09.2002 р.
Місцевий господарський суд правомірно встановив, що до спірних відносин поширюється дія статей 655, 656 та 712 Цивільного кодексу України. При цьому суд врахував, що відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України прийнятого Верховною Радою України 16.01.2003р. із змінами і доповненнями цей Кодекс набрав чинності з 01.01.2004р. і застосовується до цивільних відносин що виникли або продовжують діяти після набрання ним чинності. Також до цивільних відносин які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов’язків які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що до даних правовідносин не можуть бути застосовані положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. із змінами внесеними до нього. Судовою колегією встановлено, що обов’язок відповідача розрахуватись продовжує існувати після набрання чинності ЦК України, а тому вимоги відповідача застосувати норми ЦК УРСР при вирішенні даного спору є помилковими
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки організація –поставщик зобов’язується передати у певні строки або строк організації –покупцеві (замовникові) у власність (в оперативне управління) певну продукцію згідно з обов’язковим для обох організацій плановим актом розподілу продукції; організація –покупець зобов’язується прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами.
Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів.
Оскільки строк виконання зобов’язання по оплаті переданого мазуту сторони не визначили, позивач 17.09.2005 р. пред’явив відповідачу претензію, яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.
Згідно статті 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений кредитор має вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.
Місцевим господарським судом не було прийнято до уваги посилання відповідача на те, що між сторонами відбулася мнима угода. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивачем поставлено відповідачеві 21240 літрів мазуту на 19116 грн. За вказаних обставин посилання відповідача визнаються такими, що направлені на ухилення від виконання зобов’язань по оплаті вартості отриманого мазуту. За таких обставин, господарський суд Черкаської області правомірно визнав за необхідне задовольнити позовну заяву та стягнути з відповідача на користь позивача 19116 грн. боргу за переданий мазут.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу ДП «Канівський лісгосп»залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 20.03.2006 р. у справі № 08/4909 - без змін.
2. Справу № 08/4909 повернути господарському суду Черкаської області.
Головуючий Швець В.О
Судді
Федоров М. О.
Рибченко А.О.