Справа № 2-а-533/11                                                                                                                 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

           22 лютого 2011 року суддя Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим Куртлушаєв М.І.    

               розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Білогірської райдержадміністрації Автономної Республіки Крим про визнання дій Управління праці і соціального захисту населення Білогірської райдержадміністрації Автономної Республіки Крим неправомірними, зобов'язання зробити певні дії,

                                                               ВСТАНОВИВ:

          позивач  просить суд визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення ( далі – УПСЗН) Білогірської райдержадміністрації Автономної Республіки Крим щодо відмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років на кожну дитину; зобов'язати УПСЗН Білогірської райдержадміністрації АР Крим зробити перерахунок та сплатити позивачу недоотриману  щомісячну грошову допомогу, встановлену ст.  15 ЗУ „Про державну  допомогу сім’ям  з дітьми” у розмірі  прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років, на кожну дитину.

           Свої вимоги мотивує тим, що вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ „Про державну  допомогу  сім’ям  з дітьми” вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною у розмірі,  встановленого прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.

            Представник відповідача у своїх запереченнях позов не визнав та зазначив, що з 01 січня 2008 року призначення та виплата допомоги по догляду за дитиною проводиться  відповідно до ЗУ „Про державну  допомогу сім’ям з дітьми” зі змінами, внесеними  Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (дані зміни не визнавалися неконституційними) та згідно пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 „Про затвердження  порядку призначення  та виплати  державної допомоги  сім’ям з дітьми” зі змінами, внесеними Постановою КМУ  від 22.02.2008 року  за  № 57, якою регламентовано, що згідно п. 3 ст. 15 Розділу VІІІ Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” -  зазначена допомога виплачується у розмірі, рівному різниці між 50 відсотками (з 01.01.2009 року –75 відсотками, а з 01.01.2010 року –100 відсотками) прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних  осіб, середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 грн. При цьому, згідно ч.3 п. 22 вищевказаної Постанови КМУ,  для призначення допомоги, розмір якої перевищує мінімальний, у встановленому порядку надаються довідка про склад сім’ї  та декларація про доходи  кожного члена сім’ї. Оскільки дані довідки представлені не були, позивачу призначена та сплачується допомога згідно з діючим законодавством у розмірі 130 грн.                                                            

          Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають залишенню без задоволенню з наступних підстав.

           Судом було встановлено, що згідно свідоцтва про народження, позивач є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Сім’ям, які мають дітей до трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 22.03.2001 року № 2334-III з подальшими змінами і доповненнями, органами соціального захисту, а в даному випадку - Управлінням праці і соціального захисту населення повинна виплачуватися державна допомога по догляду за дитиною, за місцем проживання батьків, що передбачено ст.ст.4, 5 ч.1вказаного Закону.

Отже, розмір такої державної допомоги дорівнювався розміру прожиткового мінімуму, встановленому для дітей у віці до 6 років, відповідно до частини 1 статті 15   Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, але в цій редакції дана правова норма діяла до прийняття Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року, оскільки цим законом були внесені зміни щодо розміру зазначеної допомоги, а саме: „Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень”.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 рп/2007 - Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року в частині внесення змін відносно розміру соціального забезпечення, тобто  в ч.1 ст. 15  Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, був визнаний неконституційним, з цих підстав, що зі змісту положень Конституції України та  Бюджетного Кодексу вбачається, що закон про Державний бюджет України, як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

          Законом України від 28.12.2007, № 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України” були внесені аналогічні зміни до соціального закону та був  встановлений розмір  державної допомоги  у вигляді різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.  

         Ці правові положення, що регулюють розмір державної допомоги на даний час є діючими та підлягають застосуванню, оскільки не скасовані та не визнані неконституційними, за виключенням 2007 року.

       Як було встановлено, позивач отримує державну допомогу у розмірі 130 грн. на дитину. При цьому  для призначення  допомоги  у розмірі, що перевищує  мінімальний, подається  в установленому  порядку  довідка  про склад сім’ї  та декларація про доходи  та майновий стан  /заповнюється  на підставі  довідок  про доходи кожного члена сім’ї/. Розмір  допомоги, яка надається  з урахуванням  доходів  сім’ї , може бути перерахований  з місяці подання одержувачем допомоги  заяви до закінчення  строку її призначення. З матеріалів  справи  убачається, що позивач будь-яких додаткових  документів з приводу перерахунку допомоги  до відповідача не представляв.

        При таких обставинах, суд дійшов висновку про відсутність даних щодо неправомірності дій відповідача відносно нарахування та виплати з 31.07.2010 року позивачу допомоги по догляду за дітьми.

            Керуючись ч. 1 ст. 15 ЗУ „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, ст.ст.9 -12, 17, 71, 72, 99 ч.2, 94 ч.3, 128, 137, 160 ч.3, 162, 167, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов залишити без задоволення.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Управління праці і соціального захисту населення Білогірської райдержадміністрації Автономної Республіки Крим про визнання дій Управління праці і соціального захисту населення Білогірської райдержадміністрації Автономної Республіки Крим неправомірними, зобов'язанні зробити певні дії щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Білогірський районний  суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

          Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.                    

Суддя:                                                                                 Секретар: