справа № 2-2072
2009 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2009 р. Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Іваненко Ю.Г.
при секретарях - Гаврилюк І.В. Арнаутові Я.Б.,
з участю представника позивача - Савіцької Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства „Про кредит Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивує тим, що 24.12.2007 року між ЗАТ „ПроКредит Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1.36579, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 10 000, 00 грн., під проценту ставку 19 % річних на строк 24 місяців.
Відповідно до умов договору, відповідач ОСОБА_2 як позичальник зобов’язувалася здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, ЗАТ „ПроКредит Банк" та ОСОБА_3 уклали договір поруки № 1.36579-ДП1 від 24.12.2007 року.
Однак, ОСОБА_2 не забезпечила своєчасне погашення кредиту, наслідок чого утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні, в зв"язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги позивача з підстав викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується оголошенням в пресі, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.
У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, та ухвалити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду його позовної заяви, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що можливо розглянути дану справу у відсутність відповідачів, визнавши їх неявку без поважних причин, а позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
В даному судовому засіданні встановлено, що 24.12.2007 року між ЗАТ „ПроКредит Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1.36579, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 10 000, 00 грн., під проценту ставку 19 % річних на строк 24 місяців.
Відповідно до умов договору, відповідач ОСОБА_2 як позичальник зобов’язувалася здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору та вимоги чинного законодавства, не забезпечила своєчасне повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору, кредитор справі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов’язань за цим договором тривалістю більше ніж 3 (три) банківські дні.
Так, 10.12.08р. позивач надсилав ОСОБА_2 вимогу про повне дострокове погашення кредиту № 4646 від 2.12.2008 p., однак відповідач вимогу не виконав та кредит не погашено.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що за користування кредитом позивальник сплачує позивачу 19 % річних, а отже ці проценти повинні сплачуватися за весь час прострочення.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до ч. 5, п. 2.2 кредитного договору, у випадку прострочення встановлених цим договором строків погашення грошових зобов’язань, позичальник сплачує кредитору штрафну пеню у розмірі 0, 5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше на 15 грн. у еквівалентів валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.
Таким чином, судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_2 перед позивачем утворилася заборгованість, яка становить 59 239, 49 грн.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, ЗАТ „ПроКредит Банк" та ОСОБА_3 уклали договір поруки № 1.36579-ДП1 від 24.12.2007 року.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Договором поруки, яким забезпечується виконання зобов’язань відповідача ОСОБА_2 не передбачено спеціальних умов відповідальності поручителя, а отже, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.
Так, 10.12.2008 року позивач в зв’язку з виникненням заборгованості ОСОБА_2, звернувся до поручителя з вимогою № 4647 від 10.12.2008 року про виконання зобов’язань відповідача - ОСОБА_2 відповідно до умов договору. Однак, ці вимоги позивача виконані не були та погашення кредиту на підставі договору поруки не відбулося.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є законними та обгрунтованими, тому їх слід задовольнити.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, на користь позивача з відповідачів підлягають стягненню сплачені позивачем судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, та витрати пов"язані з викликом відповідача до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 536, 551, 554, 611, 625, 1049, 1050 ЦК, ст. 5, 6, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224, 225, 226, 232 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Закритого акціонерного товариства „ПроКредит Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Закритого акціонерного товариства „ПроКредит Банк" /р/р 290960001.980 у ЗАТ „ПроКредит Банк", ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, м. Київ, пр. Перемоги, 107-а/ - 59 239 (п’ятдесят дев’ять тисяч двісті тридцять дев"ять) гривень 49 копійок заборгованості за кредитним договором.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Закритого акціонерного товариства „ПроКредит Банк" /р/р 290960001.980 у ЗАТ „ПроКредит Банк", ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, м. Київ, пр. Перемоги, 107-а/ - 592 (п’ятсот дев’яносто дві) гривень 40 копійок судового збору.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Закритого акціонерного товариства „ПроКредит Банк" /р/р 290960001.980 у ЗАТ „ПроКредит Банк", ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, м. Київ, пр. Перемоги, 107-а/ - 30 гривень інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Закритого акціонерного товариства „ПроКредит Банк" /р/р 290960001.980 у ЗАТ „ПроКредит Банк", ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, м. Київ, пр. Перемоги, 107-а/ - 420 (чотириста двадцять) гривень витрат за розміщення оголошення в газеті „Урядовий кур’єр".
Скасувати всі заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2009 року, а саме:
Скасувати арешт, накладений на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) в сумі 59 239 (п’ятдесят дев’ять тисяч двісті тридцять дев’ять) гривень 49 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом місяця.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.