Справа № 2-2146

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

при секретарі - Волковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом КП УЖГ Солом"янського р-ну м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідачів 326 гр.85коп. 3аборгованості по квартплаті та комунальних послугах.

Посилається в позові на те, що відповідачі зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 і на протязі тривалого часу періодично не вносять плату за квартиру та комунальні послуги, в зв’язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 326гр.85коп.

Т.я. добровільно сплатити борг вони відмовляються, просить задовольнити позов.

Відповідачі в судовому засіданні проти позову заперечували. Посилаються на те, що рішенням суду від 25.08.2005 року з них стягнута заборгованість за надані позивачем послуги в межах строків позовної давності з 01.02.2002 по 01.04.2005 року в сумі 2 737гр.31 коп., яка ними на даний час сплачена.

На даний час заборгованості перед позивачем вони не мають, а тому просять в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідачі зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1.

Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 25.08.2005 року з відповідачів на користь позивача стягнуто в межах строків позовної давності з 01.02.2002 по 01.04.2005 року 2 737гр.31 коп. 3аборгованості по квартплаті та комунальних послугах.

Ухвалою суду від 07.10.2005 року виконання рішення суду було розстрочено на три роки.

На даний час заборгованість за вказаним рішенням суду відповідачами сплачена.

Представник позивача суду пояснив і це підтверджується розрахунком позивача, сума заборгованості за позовом виникла на протязі квітня - липня 2005 року.

Відповідачі в судовому засіданні пояснили, що заборгованості перед позивачем у них нема, всі виставлені ним рахунки за надані послуги ними сплачені.

З того періоду часу, за який позивач просить з них стягнути заборгованість, минуло чотири роки, а строк зберігання рахунків на сплату, як про це відображено в самих рахунках позивача, три роки, а тому цих рахунків у них не збереглося.

Відповідно до ст. 257 ЦК України строк для звернення до суду встановлено три роки.

 ст. 264 цього кодексу передбачено, що перебіг строку позовної давності переривається вчиненням зобов"язаною особою дій, що свідчать про визнання боргу.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що строк для звернення до суду позивачем не пропущено, т.я. в грудні 2006 року відповідачами сплачено суму більшу, ніж їм було виставлено за рахунком на сплату житлово-комунальних послуг.

Дійсно, з розрахунку позивача вбачається, що в грудні 2006 року відповідачам було нараховано до сплати 71гр.40коп., а сплачено 89гр.02 коп.

В той же час, з копії наданого відповідачами рахунку позивача на сплату житлово-комунальних послуг вбачається, що в грудні 2006 року їм до сплати було нараховано позивачем 96гр.40коп., а сплачено ними було з врахуванням 15гр.боргу за рішенням суду від 25.08.2005 року, розстроченого ухвалою суду від 07.10.2005 року, 111гр.40коп.

З цього слідує, що твердження представника позивача про переривання строку позовної давності є безпідставними.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

4.4 ст. 59 ЦПК України передбачено, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Крім того, ч.2 постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.11976 року "Про судове рішення" /з наступним змінами /передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обгрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Будь-яких інших доказів в обгрунтування свого позову позивач до суду не надав, хоча його представник після наданих відповідачами доказів в обгрунтування заперечень проти позову, продовжував наполягати на задоволенні пред»явлених позивачем вимог.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. 68 ЖК України, ст. ст. 57-60, 209, 212-214, 257, 264 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові КП УЖГ Солом"янського р-ну м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.