№ 1-П-849

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2009 року м. Київ Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого - судді Тютюн Т.М.

при секретарі Мамонтовій О.С.,

за участю прокурора Заслоцької Т.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу, яка надійшла з поданням слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, погодженим із заступником прокурора Оболонського району м. Києва, про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого слюсарем у ТОВ "Руст", що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, несудимого,  який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

установив:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 26 листопада 2008 року близько 21 години 30 хвилин він з метою заподіяння сусіду ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, оскільки останній відмовлявся зняти грати, встановлені на балконі, підійшов до квартири АДРЕСА_3. Коли ОСОБА_4 відчинив двері, ОСОБА_3 умисно завдав йому удари невстановленим слідством предметом в різні частини тіла, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудей -переломів 9 і 10 ребер зліва, синця в проекції 10 ребра, садна на фоні вищезазначеного синця і проекції 10 ребра зліва, лівобічного часткового пневмотораксу, лівобічного гемотораксу, що обумовили розвиток лівобічного ексудативного плевриту; забійної рани правої тім’яної ділянки; синців на передій поверхні черевної стінки на рівні пупка, боковій поверхні грудей зліва в проекції 12 грудного і 1 поперекового хребців між лівими переднє- та заднє-пахвовими лініями, на тильній поверхні лівої кисті в проекції 1-5 п’ясних кісток; саден, розташованих на фоні синця на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2 п’ясної кістки, - з яких згідно з висновком судово-медичної експертизи № 803/Е від 2.06.2009 року закрита травма грудей в комплексі відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров’я.

У поданні слідчий порушує питання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, посилаючись на наступні обставини. ОСОБА_3 раніше не судимий, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, до набрання чинності актом амністії і цей злочин не є тяжким. ОСОБА_3 підпадає під дію п."в" ст. 1 цього Закону, оскільки на день набрання ним чинності мав і має двох неповнолітніх дітей.

У судовому засіданні прокурор подання підтримав і просив його задовольнити.

Потерпілий та його представник ОСОБА_2 заперечили проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності. Представник потерпілого не погодився з кваліфікацією дій ОСОБА_3, стверджуючи про те, що в його діях вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також, що на обвинуваченого не поширюється дія акту амністії, оскільки він підлягає виконанню протягом трьох місяців і на даний час цей строк закінчився.

Обвинувачений подання підтримав та подав письмову заяву, в якій просив застосувати до нього акт амністії і звільнити від кримінальної відповідальності з цієї підстави.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що подання слідчого підлягає задоволенню.

Згідно з п.4 ст. 6 КПК України кримінальна справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії.

Згідно з п."в" ст. 1, ст. 6, ст. 12 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року звільненню від кримінальної відповідальності підлягають особи, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів досудового слідства чи не розглянуті судами, що вчинили умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими до набрання цим Законом чинності, та на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Органом досудового слідства умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України -умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я. Суд вважає таку кваліфікацію вірною.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості до набрання чинності Законом України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року. Застережень щодо застосування акту амністії, передбачених ст. 7 цього Закону, суд не вбачає. На день набрання Законом чинності ОСОБА_3 мав двох дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, яким не виповнилося 18 років, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, і просить суд застосувати до нього амністію.

Твердження представника потерпілого стосовно неможливості застосування до ОСОБА_3 акту амністії, оскільки відповідно до вимог ст. 17 цього Закону він набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців, не грунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 9, ст. 12 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений заперечує проти цього

Оскільки ОСОБА_3 дав свою згоду на застосування до нього амністії тільки 15.06.2009 року і на нього поширюється дія Закону, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності з цієї підстави, а справа - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись п.4 ст. 6 КПК України, ст. 44, ст. 85, ст. 86 КК України, п."в" ст. 1, ст. 6, ст. 8, ст. 12 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, суд

постановив:

ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі п."в" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року звільнити.

Провадження в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення.