Справа № 2-1906 2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Борисюк Л.П.
при секретарі - Гук Є.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірного підприємства «Фінансова компанія «Інтербудінвест», ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» про визнання майнового права власності на частку жилого будинку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка в квітні 2009 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на частку в об’єкті незавершеного будівництва, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, зальною площею 114, 43кв. м., що розташована на шістнадцятому поверсі в будинку АДРЕСА_1 та просила визнати за нею майнові права на вищевказаний об»єкт інвестування.
Свої вимоги мотивувала тим, що 13 жовтня 2006 року між відповідачем ДП «Фінансова компанія «Інтербудінінвест» та ОСОБА_2 було укладено договір № 131/2-81ФК про участь у Фонді фінансування будівництва, зі строком закінчення будівництва у першому кварталі 2007 року. Забудовником за вказаним договором виступає ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест». Згідно з умовами договору ОСОБА_2 має право на отримання у власність трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 114, 43кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 3обов»язання за вищевказаним договором виконала своєчасно та в повному обсязі (100 %) проінвестувала об»єкт інвестицій в сумі 840540грн.00коп.
13 березня 2008 року між ОСОБА_2, ДП «Фінансова компанія «Інтербудінінвест» та нею було укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого ОСОБА_2 передала всі права і обов»язки по договору № 131/2-81ФК про участь у Фонді фінансування будівництва від 13 жовтня 2006року їй.
Згідно договору інвестування, закінчення будівництва будинку, заплановано на 01 квартал 2007 року, проте відповідач своїх зобов»язань не виконав, чим порушив її право на отримання, передбаченої договором квартири, тому вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали та уточнили позовні вимоги і просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позовні вимоги щодо визнання за позивачкою майнового права власності та отримання в натурі об’єкта інвестування трикімнатної квартири АДРЕСА_1, зальною площею 114, 43 кв. м., яка розташована на 16 поверсі будинку АДРЕСА_1, визнають, просять розглянути справу у відсутності їх представників.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідача, прийняти заочне рішення,
на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та їх представника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється інвестором ДП «Фінансова компанія «Інтербудінвест» на будівництво трикімнатної квартири АДРЕСА_1 на 16 поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору № 131/2-81 ФК від 13 жовтня 2006року (між ДП «Фінансова компанія «Інтербудінвест» та ОСОБА_2 (а.с. 5-11)), забудовником якого являється ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест», додатку № 1 до договору № 131/2-81 ФК від 13 жовтня 2006 року (а.с. 12), договору уступки майнових прав від 26.10.2006 року (а.с. 13) та договору відступлення права вимоги від 13.03.2008 року (між ОСОБА_2, ДП «Фінансова компанія «Інтербудінвест» та ОСОБА_1 (а.с. 14))
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має•виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ст. 87 6 ЦК України власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт, є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Згідно частини 1 пункту 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до пункту 5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність", інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об’єктами та результатами інвестицій.
У відповідності до частини 1 пункту 1 ст. 18 вищевказаного Закону, держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб’єктів.
В пункті 1 ст. 19 цього ж Закону зазначено, що захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об’ єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) інвестицій.
Аналізуючи вказані норми закону, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, а також приймаючи до уваги, що позивачкою виконано всі умови інвестиційного договору, вона набула право на новостворене майно у розмірі об’єкта інвестування.
Оскільки відповідачі не виконують умови інвестиційного договору, порушують строки здачі в експлуатацію об’єкта інвестування, чим порушують інвестиційні, майнові та житлові права позивачки, тому позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 190, 331, 526 ЦК України, ст. ст. 7, 18, 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст. ст. 57-60, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 майнове право власності на частку в об’єкті незавершеного будівництва та право на отримання в натурі об’єкта інвестування, а саме: на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 114, 43 кв. м., яка розташована на 16 поверсі, за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору уступки права вимоги від 13 березня 2008 року.
Заочне рішення може бути переглянуто Святошинським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.