Справа №1-30,  2007р.

ВИРОК

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

20 квітня 2007 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді         Золотоверхого О.І.

при секретарі                                 Гутман О.С.

з участю прокурора                       Звірянського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Лисянка справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  за ч.2  ст.  286 КК України,  суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 15 лютого 2007 року близько 18-00 год. в смт.  Лисянка Черкаської області в темну пору доби керуючи автомобілем Москвич - 412 д.н НОМЕР_1,  рухаючись по вул.  Леніна в напрямку центру смт Лисянка проявив неуважність та непередбачливість до дорожньої обстановки,  будучи засліплений невстановленим зустрічним автомобілем,  порушивши правила дорожнього руху,  а саме;

·   п. 19.3 - у разі погіршення видимості в напрямку руху,  викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів ,  водій повинен зменшити швидкість,  до такої,  яка б не перевищувала безпечної за умови фактичної видимості дороги в напрямку руху а у разі засліплення - увімкнути аварійну світлову сигналізацію і не змінюючи смуги руху,  зупинитись. Відновлення руху дозволяється лише після того,  як пройдуть негативні наслідки засліплення;

·   п. 12.3 - в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди,  яку водій об'єктивно спроможний виявити,  він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу,  або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

Не вчинив заходів до зупинки автомобіля ,  яким керував та допустив зіткнення із причіпом автомобіля КАМАЗ д.н. НОМЕР_2 який стояв на проїжджій частині автодороги із ввімкненими габаритними вогнями,  внаслідок чого пасажир автомобіля

" Москвич" ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно - мозкової травми по признаку небезпеки для життя які і потягли за собою настання смерті потерпілого.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю і пояснив,  що 15 лютого 2007 року близько 17-00 год. він сів за кермо автомобіля Москвич,  поряд з ним в автомобіль сів ОСОБА_2,  а на заднє сидіння ОСОБА_3. Він поїхав в смт.  Лисянку де з вулиці Вокзальної забрав свою матір ОСОБА_4. Рухаючись по вул.  Леніна і проїхавши приміщення управління сільського господарства,  йому на зустріч на великій швидкості з ввімкненим дальним світлом фар виїхав автомобіль і своїм світлом засліпив його. Зустрічний автомобіль він побачив метрів за 50. Він не встиг загальмувати і відчув удар автомобіля в якийсь предмет. До цього,  на полосі свого руху він ніяких перешкод не бачив. Він на якийсь час втратив свідомість,  а коли прийшов до тями то побачив,  що всі в салоні автомобіля були без свідомості. Потім приїхала " Швидка допомога " та міліція. В результаті зіткнення автомобіля,  ОСОБА_2 загинув. В скоєному щиро - сердечно кається. Крім визнання вини самим підсудним,  винність його в порушенні Правил дорожнього руху в результаті чого наступила смерть потерпілого в судовому засіданні доведена:

2

-          даними протоколу огляду місця події від 15 лютого 2007 року,  схеми до нього,

де зафіксовано обстановку на місці дорожньо - транспортної пригоди ( а.с.  5 -

7);

-          даними відтворення обстановки та обставин місця події від 23 березня 2007

року,  з якого вбачається,  що ОСОБА_1 показав при яких обставинах він скоїв

ДТП(а.с.  72-74);

даними висновку автотехнічної експертизи від 27 березня 2007 року про те,  що в даній дорожній ситуації водій автомобіля Москвич - 412 ОСОБА_1 повинен діяти в відповідності до вимог п. 19.3 та 12.3 ПДР України,  а водій автомобіля КАМАЗ - 5320 ОСОБА_5 повинен діяти в відповідності до вимог п. 19.45 ПДР України. Водій автомобіля Москвич - 412 ОСОБА_1 мав технічну можливість застосувавши своєчасно гальмування попередити зіткнення з стоячим автомобілем КАМАЗ з причіпом,  відповідно в його діях вбачається невиконання вимог п. 12.3 ПДР та його дії знаходяться в причинному зв'язку з наставшою ДТП. (а.с.  77 - 83);

даними висновку судово медичної експертизи від 13 березня 2007 року про те,  що смерть ОСОБА_2 наступила в результаті крововиливу в полості черепа,  перелому кісток зводу і основи черепа,  які розвинулись на грунті тупої відкритої черпно - мозкової травми і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя,  які потягли настання смерті ( а.с. 43 - 44);

·        показами потерпілої ОСОБА_3 про те,  що її син загинув під час ДТП вона дізналась від третіх осіб в розмові з ОСОБА_6. він повідомив що його засліпила зустрічна автомашина і він автомашиною вдарився в причіп,  який стояв на дорозі;

·        показами свідка ОСОБА_4 про те,  15 лютого вона їхала в автомашині під керуванням її сина ОСОБА_1 і рухаючись по вул.  Леніна в смт.  Лисянка вона побачила що зустрічна автомашина їхала із сильним світлом і відчула удар,  більше нічого не пам'ятає;

·        показами свідків ОСОБА_5. ОСОБА_6 даними в ході досудового слідства та перевіреними в судовому засіданні (а.с.  53,  56, 57);

постановою слідчого від 28 березня 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу злочину (а. с.  90 - 91).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх суперечності,  в результаті всебічного,  повного та об'єктивного їх розгляду в судовому засіданні суд вважає,  що пред'явлене підсудному звинувачення доведено повністю,  а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2  ст.  286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою,  яка керує транспортним засобом,  що спричинило смерть потерпілого.

Обираючи покарання підсудному,  суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину,  особу підсудного,  який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно,  та обставини що пом'якшують покарання.

Обставин,  що обтяжують покарання суд в діях  підсудного не вбачає.

Обставинами,  що пом'якшують покарання суд визнає скоєння злочину вперше,  те,  що вину свою підсудний визнав,  розкаявся в скоєному,  збитки відшкодував,  його молодий вік.

3

Тому з урахуванням обставин справи,  особи підсудного суд вважає що виправлення його можливе при обранні покарання не пов'язаного з ізоляцією від суспільства,  застосувавши  ст.  75 КК України.

Що стосується додаткової міри покарання позбавлення права керувати транспортними засобами,  то суд вважає можливим не застосовувати враховуючи,  що злочин він вчинив з необережності,  має молодий вік,  ДТП він скоїв в силу обставин які склались невигідно для нього.

Речові докази по справі: автомобіль Москвич - 412 необхідно повернути власнику.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєні злочину передбаченого ч.2  ст.  286 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням,  якщо він на протязі двох років іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає зобов'язання передбачене п. 2  ст.  76 КК України,  а саме;

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи.

Речові докази по справі: автомобіль Москвич - 412 державний номер НОМЕР_1 повернути ОСОБА_4

До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Черкаської області на протязі п'ятнадцяти діб,  з моменту його оголошення.