Справа №1-79/ 11

                                                                В  И  Р О К

                                                          ІМЕНЕМ   УКРАІНИ

м. Ковель                                                                                               14 лютого 2011  року    

                   Ковельський міськрайонний суд Волинськоі області під головуванням  

судді   Луньової Т.М.,  

за участі секретаря  –Бєлих Н.Б.,  

прокурора –Борзовець С.В.,

потерпілої  - ОСОБА_1,

підсудної –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки  с. Малий Порськ Ковельського району Волинської області,  українки, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, тимчасово безробітної, мешканки АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України такої, що не  має судимості,  -    у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -

                                                             в с т а н о в и в :

                     Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області  від 16 вересня 2009 року  вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь особи, яка буде здійснювати опіку над дитиною, на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5,  аліменти   в розмірі 160 грн. щомісячно, починаючи з 13 серпня 2009 року  і до досягнення дитиною повноліття.    Разом з тим,  підсудна ОСОБА_2  злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, зокрема: добровільно зазначене рішення суду не виконує, аліментів на утримання неповнолітньої дитини не сплачує,  попередження державного виконавця про необхідність працевлаштуватися та сплачувати аліменти на утримання дитини ігнорує, в пошуках роботи до Ковельського міськрайонного центру зайнятості не зверталась, будучи попередженою державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів ніяких заходів, щодо погашення заборгованості по виконавчому листу не вживала,  внаслідок чого в період з 13.08.2009 року  по 01.12.2010  року  утворилась заборгованість по аліментах у розмірі 2498 грн.    

                     В судовому засіданні підсудна  ОСОБА_2   свою вину    у вчиненні  інкримінованого їй злочину визнала повністю, у вчиненому розкаюється і прохає її суворо не карати. Ствердила ту обставину, що  ІНФОРМАЦІЯ_5 народила дочку ОСОБА_3, однак у шлюбі з батьком дитини не перебувала і не перебуває. Восени 2009 року рішенням Ковельського міськрайонного суду її було позбавлено батьківських прав відносно малолітньої дочки і опікуном дитини було призначено ОСОБА_1. Показала, що повністю усвідомлювала і усвідомлює ту обставину, що зазначеним рішенням суду  на неї було покладено обов’язок сплачувати  аліменти на утримання дитини в розмірі 160 грн. щомісячно. Разом з тим, з причини відсутності сталих заробітків аліменти на утримання дитини не сплачувала і  на час розгляду  справи заборгованість по аліментах не погашена з причини відсутності постійної роботи та сталих заробітків.  Прохає обрати їй покарання не пов’язане з ізоляцією від суспільства.

                  Крім повного визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого їй злочину самою підсудною, її вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України повністю доводиться матеріалами кримінальної справи. Поясненнями потерпілої ОСОБА_1.

                  Зокрема, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1  показала, що вона є рідною тіткою підсудної ОСОБА_2 Після позбавлення підсудної  батьківських прав стосовно малолітньої дочки, її було  призначено опікуном  малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. За рішенням Ковельського міськрайонного суду підсудна ОСОБА_2 зобов’язана сплачувати аліменти  на утримання дитини особі, яка здійснює опіку над дитиною. Разом з тим, підсудна, починаючи з 13.08.2009 року аліменти не сплачує, матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, хоча має  періодичні заробітки, а також кошти для погашення заборгованості  по аліментах. Разом з тим, прохає суд призначити підсудній покарання не пов’язане з ізоляцією її від суспільства.

                  Копією виконавчого листа №2-1532/09 від 02 листопада 2009 року та копією рішення Ковельського міськрайонного суду  доводиться та обставина, що  рішенням  Ковельського міськрайонного суду від 16 вересня 2009 року вирішено стягувати з підсудної у справі в користь особи, яка буде здійснювати опіку над дитиною –ОСОБА_1, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі 160 грн. щомісячно, починаючи з 13 серпня 2009 року і досягнення дитиною повноліття.(а.с.5; 17-19);  

                 Копіями  листів –попереджень    Державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції від 06.07.2010 року №26793/16, від 17.09.2010  року № 32009, від 12.10.2010 року 38731/12 доводиться та обставина,  що підсудна неодноразово попереджалась державним виконавцем як про необхідність виконання рішення суду,  щодо утримання своєї неповнолітньої дитини, так і про наслідки невиконання рішення суду, а також про необхідність працевлаштування. (а.с 8-10).

                 З довідки  відділу Державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції №44393/12  від 03.12.2010 року  вбачається, що розмір заборгованості по аліментах, що стягуються з громадянки ОСОБА_2 за період з 19.05.2010 року по 01.12.2010 року становить  2498 грн.  (а.с.6).

                  З повідомлення Ковельського міськрайонного центру зайнятості від 11.03.2010 року №722/01-23 вбачається, що підсудна на обліку в Ковельському міськрайонному центрі зайнятості не перебуває, з приводу працевлаштування протягом 2009, 2010 року до центру  не зверталась ( а.с. 22).

                  Суд  повно, всестороннє, об’єктивно  аналізуючи зібрані по справі докази приходить до висновку, що дії підсудної ОСОБА_2 органами досудового слідства вірно кваліфіковані  за ст. 164 ч.1 КК України.

                  Умисні дії підсудної ОСОБА_2, які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів),  містять склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 164  КК України.

                 При призначенні покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого підсудною злочину та особу винної у їх сукупності.   

                 Обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_2 суд не вбачає.

                 До обставин, що пом’якшують покарання підсудної, суд відносить щире каяття підсудної.

                 Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної можливе  без ізоляції її від суспільства, застосувавши при призначенні покарання ст. 75,76 КК України.

                 На підставі наведеного, керуючись ст. 323,324 КПК України, суд –

                                                                  З А С У Д И В :

                ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину,     передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки  (два роки).

                На підставі ст. 75,76  КК України засуджену ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання, якщо вона протягом двох років  не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки: повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з*являтись    для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

                Міру запобіжного заходу   засудженій   ОСОБА_2  до вступу вироку в законну силу  залишити попередню –підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

                 Вирок може бути  оскаржений до апеляційного суду Волинськоі області через Ковельський міськрайсуд протягом п*ятнадцяти днів з   дня  його проголошення.

                Головуюча:                                                          Т.М.Луньова