Справа №  2-35/11

              Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

            І М Е Н Е М   У  К  Р  А  Ї Н И

  28.01.2011 року.    Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

                        головуючої -  судді Бліщ О.Б.

                        при секретарі - Вербещук В.А.

з участю:                   представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

                                  відповідачів -ОСОБА_3, ОСОБА_4

                                  представника відповідача - ОСОБА_5

                                  адвоката - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів  цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4  про вселення в житловий будинок,-

                                                              В С Т А Н О В И В  :

Позивач ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3  про вселення в житловий будинок.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно договору дарування від 23 грудня 2003 року за №2706, він являється власником Ѕ частини житлового будинку №19 кв.2, що розташований по АДРЕСА_1. Одразу після укладення договору дарування, він, у встановленому законом порядку, вселився в належний йому будинок. Однак, відповідач по даному позову, скориставшись його відсутністю, встановив інші замки на дверях будинку, таким чином позбавив його можливості користуватися житлом, через що позивач змушений був оселитися в своєї матері, в с. Косівська Поляна №102, Рахівського району, Закарпатської області, оскільки іншого житла не має. Своїми діями відповідач позбавив його законного права користуватися належним йому подарованим майном, де він має Ѕ частину та позбавлено права на житло. Враховуючи, що даний спір врегулювати в досудовому порядку він з відповідачем не може, тому заклав даний позов у суд.

Просить суд винести рішення яким захистити його право на житло та вселити в житловий будинок АДРЕСА_1

Ухвалою суду від 07.10.2009 року, до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4, який, згідно договору дарування, прийняв в дар належну відповідачеві ОСОБА_3  Ѕ частину спірної квартири.

В судовому засіданні представники позивача позивачка ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі і  в своїх поясненнях підтвердили обставини, які викладені в позовній заяві, просили суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі –ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник – ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали і в своїх поясненнях вказали, що хоча спірна квартира  належить в рівних долях позивачеві та відповідачеві ОСОБА_4, вони заперечують проти можливості спільного проживання відповідачів та позивача в одному помешканні, бо воно є невеликим за площею, а позивач не просив суд визначити порядок користування спірним майном. Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо вселення.

Вислухавши пояснення сторін, та вивчивши  матеріали  справи,  суд  дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 являється власником Ѕ частини квартири №2, що розташована в будинку АДРЕСА_1, на підставі договору дарування посвідченого Рахівською ДНК 23 грудня 2003 року, за реєстровим номером 2706 (а.с.4,5). Власником іншої Ѕ частини вказаного майна являвся відповідач ОСОБА_3, який 26.01.2005 року, подарував належну йому частку  майна ОСОБА_4 (а.с.24, 25, 26-27).

Іншого власного житла ОСОБА_7 не має, що підтверджено довідкою КП «Рахівське міське БТІ»(а.с.12).

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Невизнання відповідачами позовних вимог судом розцінюється як спосіб захисту власних інтересів. Посилання відповідачів про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв’язку з тим, що позивачем не ставиться питання про порядок користування спільним майном судом відхиляються, в зв’язку з тим, що згідно ч.1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Позовні вимоги про порядок користування майном, що перебуває у спільній сумісній власності не заявлялися ні позивачем ні відповідачами. Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.   

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтованими, доведеними та таким що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Питання відшкодування судових витрат, ні в позовній заяві, ні в ході судового засідання, позивачем не ставилося.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. 3-11, 15, 57-60,209, 212-215 ЦПК України, суд,-  

         В И Р І Ш И В :

             Позов задовольнити.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 вселити в квартиру №2 житлового будинку №19, розташованого по АДРЕСА_1

Судові витрати залишити за позивачем.

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

                                    Суддя:                               Бліщ О.Б.