2-а-1527/11

ПОСТАНОВА

іменем України

23 березня 2011 року                                                         м.Володимир-Волинський

Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Лященко О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Володимир-Волинський справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Володимирі-Волинському про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни відповідно до вимог ст. 6  Закону України   “Про соціальний захист дітей війни”,-

встановив:

28 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Володимирі-Волинському про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни відповідно до вимог ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період 6 місяців, що передували дню її звернення до суду з адмінітсратвиним позовом, по день ухвалення судового рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона народилась  ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, вона має статус дитини війни.

Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що всупереч вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Конституції України, рішень Конституційного  Суду України від 09.07.2007 року (справа № 1-29/2007) та від 22.05.2008 року (справа №  1-28/2008), вказана щомісячна соціальна допомога останніх півтора року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідачем  їй не нараховувалась і  не виплачувалась.

Просить позов задоволити  з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач заперечення проти позову чи заяву про визнання позову до суду не направив.  

Розглянувши справу у скороченому провадженні, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач наділена правовим статусом дитини війни та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Володимирі-Волинському, Волинської області.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень та згідно ст. 21 Закону України "Про державний бюджет на 2011 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2011 року по 31 березня 2011 року складає –750 грн.  

3 довідки відповідача вбачається, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни нараховувалося та виплачувалося поетапно в розмірі 10 % від мінімальної пенсії.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2001 року № 6-рп/2007  та № 10рп/2008 від 22.05.2008р. (справа №1-28/2008)  положення закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік, Закону України «Про  державний бюджет України на 2008 рік, якими обмежується дія ст. 6 закону країни «Про соціальний захист дітей війни  визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення конституційним  судом України цих Рішень. При цьому згідно п.п. 5,6 резолютивної частини такого це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, виходячи з викладеного, невиплата позивачу соціальної допомоги в розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

До задоволення підлягають позовні вимоги в частині проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни в межах шести місячного строку звернення до суду в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з врахуванням виплачених сум.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови управління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в місті відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Тому суд приходить до висновку, що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни. При цьому відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату позивачеві підвищення пенсії не у конкретному розмірі, як про це просить позивач, а у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо усунення порушень.

На підставі наведеного та керуючись  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 11,17, 160, 162 ч.2, 183-2,186 КАС України, ст. 19 Конституції України, суд-,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у м. Володимир-Волинському щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 28.08.2010 року до 23.03.2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м.Володимирі-Волинському нарахувати та виплатити  ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 28.08.2010 року до 23.03.2011  року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з врахуванням виплачених сум.

Управлінню Пенсійного фонду у м. Володимирі-Волинському виконати постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає

Головуючий: