ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"12" вересня 2006 р. | Справа № 8/62-06-1993 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Гладишевої Т.Я.
суддів: Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Котович Г.М., довіреність б/н, дата видачі: 26.05.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Тартус- тур”
на рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2006р.
по справі № 8/62-06-1993
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристична фірма „Азов-Вояж”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тартус - тур”
про стягнення 5401,20 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.09.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Туристична фірма „Азов-Вояж” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ „Тартус - тур” неповернутої суми завдатку з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції, що складає в загальній сумі 5401,20 грн.
03.04.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги, обґрунтовуючи стягнення з ТОВ „Тартус - тур” 5401,20 грн. неповернутої суми завдатку з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних умовами агентської угоди № 28 від 16.05.2005 р. та нормами статей 530 ч. 2, 571 ч. 3., 625 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.06.2006 р. по справі № 8/62-06-1993 (суддя Атанова Т.О.) позов задоволено, стягнуто з ТОВ „Тартус - тур” на користь позивача 5594,15 грн. з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних та судові витрати.
Рішення суду від 07.06.2006 р. мотивоване наступним: відповідно до п. 2.2.3 договору № 76р/05-54 від 24.04.2005 р., укладеного між позивачем та туристами Казак Г.В., Казак С.Г.; пункту 5.3 додатку № 1 до Агентської угоди № 28 від 16.05.2005 р., укладені між відповідачем та ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж”, оплата повністю повертається туристам в разі їх відмови від поїздки з поважної причини (несподівана хвороба, смерть близьких родичів). На думку суду, позивач довів певними засобами доказування, що турист Казак С.Г. відмовився від поїздки в зв’язку з тяжкою хворобою, тому сплачена позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю „Тартус - тур” передоплата в сумі 5155,94 грн. є авансовим платежем, який підлягає поверненню позивачу. Враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, суд погодився із застосуванням позивачем до неповернутої суми індексу інфляції, що складає 338,61 грн., та нарахуванням трьох процентів річних з простроченої суми –99,60 грн.
Не погодившись з рішенням суду від 07.06.2006 р., ТОВ „Тартус - тур” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам закону, судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому просить рішення суду від 07.06.2006 р. скасувати, прийняти нове рішення про відмову ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж” у позові.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що: - Агентська угода № 28 укладена між ТОВ „Тартус - тур” та позивачем 16.04.2005 р., а не 16.05.2005 р., як вказано в оскарженому рішенні суду; - господарським судом першої інстанції не враховано, що відповідно до умов договору на туристичне обслуговування № 76р/05-54 від 24.04.2005 р. відповідачем було зареєстровано туристів Казак Г.В., Казак С.Г. від невиїзду та перераховано страховій компанії 286,66 грн. страхового платежу; - за матеріалами попереднього розслідування страхового випадку Одеською обласною дирекцією ЗАТ „Українська страхова компанія „Едем” хвороба туриста Казак С.Г. не є страховим випадком; - судом не враховано невиконання позивачем своїх зобов’язань за Агентською угодою № 28, що є порушенням з боку позивача ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та призвело до фінансових витрат відповідача у вигляді упущеної вигоди в сумі 26254,06 грн.; - господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що перерахована позивачем відповідачу сума 5155,94 грн. є авансовим платежем, оскільки згідно ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних у боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Скаржник зауважує, що сторони в Агентській угоді № 28 визначили, що зобов’язання забезпечується передачею завдатку; - судом порушено норми процесуального права, оскільки в оскаржуваному рішенні суду не вказані підстави відхилення судом клопотання відповідача про залучення ЗАТ „Українська страхова компанія „Едем” до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж” вважає, що апеляційна скарга ТОВ „Тартус - тур” підлягає поверненню, оскільки позивачу не надані до скарги копії доданих до неї документів. Також вказує, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, оскільки: - датою укладення Агентської угоди № 28 слід вважати 16.05.2005 р., тому що саме ця дата вказана на першому аркуші Агентської угоди; - посилання скаржника на перерахування страхової суми ЗАТ „Українська страхова компанія „Едем” вважає безпідставним, оскільки ані позивач, ані туристи Казак Г.В., Казак С.Г. не укладали договорів страхування та не зверталися з заявами про виплату страхового відшкодування; - оскаржуване рішення суду не впливає на права або обов’язки ЗАТ „Українська страхова компанія „Едем”, тому у місцевого господарського суду були відсутні підстави для залучення товариства до участі у справі в якості третьої особи; - перерахована відповідачу сума 5155,94 грн. є передоплатою, а не завдатком, яким забезпечено виконання зобов’язання.
З викладених підстав, ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж” просить апеляційну скаржу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2006 р. - без змін.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ „Тартус - тур” з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2005 р. між ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж” (Турагент) та Казак Г.В., Казак С.Г. (Туристи) укладено договір № 76р/05-54 на туристичне обслуговування, відповідно до якого Турагент, діючи на підставі укладеної з Туроператором - ТОВ „Тартус - тур” агентської угоди № 28 від 16.05.2005 р., зобов’язався забронювати від імені Туристів комплексну туристичну послугу –круїзну подорож на теплоході.
Згідно п. 2.1 договору № 76р/05-54 бронювання місць на теплоході здійснюється Турагентом шляхом подачі заявки Туроператору, гарантійного листа зі сплатою 15 % від вартості місця, що підлягає бронюванню, не пізніше п’яти днів з моменту заявки. В разі відмови Туристів від поїздки за поважними причинами (несподівана хвороба одного з них, смерть близьких родичів), що підтверджується відповідними документами, оплата повністю повертається Туристам за виключенням вартості візового оформлення (пункт 2.2.3 договору № 76р/05-54 від 24.04.2005 р.).
З наявної в матеріалах справи агентської угоди № 28, яка датована 16.05.2005 р., вбачається, що вона укладена ТОВ „Тартус - тур” (Туроператор) з ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж” (Турагент) і, відповідно до якої, Турагент зобов’язався від імені Туроператора та за відповідну винагороду (Додаток № 1) на визначеній території, з визначеними повноваженнями та у визначений договором період часу (Додаток № 1) здійснювати діяльність щодо просування та реалізації туристичного продукта, наданого Туроператором. Згідно з п. 2.1 „а” Туроператор зобов’язався надати туристичний продукт Турагенту відповідно до умов цієї Агентської угоди для послідуючої реалізації, а Турагент зобов’язався прийняти для послідуючого просування та реалізації продукт, наданий Туроператором (п. 2.2 „а” угоди). Порядок розрахунків та платежів, надання Турагенту знижки за надання послуг Туроератору здійснюються відповідно до Додатку № 1. Строк дії договору –з моменту його підписання обома сторонами та на один рік, з пролонгацією за погодженням сторін (пункти 4.1, 6.1 Агентської угоди № 28).
Додатком № 1 до Агентської угоди № 28 від 16.05.2005 р. сторони встановили, що бронювання місць здійснюється за попередньою заявкою Турагента та при внесенні завдатку в розмірі 15 % від вартості морського круїзу і 25 % від вартості річного круїзу на протязі п’яти робочих днів згідно встановленого Туроператором рахунку (п. 2.1 Додатку № 1). Згідно п. 5.3 Додатку № 1 до Агентської угоди № 28 в разі відмови туриста від поїздки за уважною причиною (несподівана хвороба, смерть близьких родичів), що підтверджено відповідними документами, оплата повністю повертається туристу, за виключенням вартості візового оформлення.
26.04.2005 р. ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж” надіслало на адресу відповідача заявку (вихідний № 76р/05-53) про бронювання 2-х місць в каюті № 243 категорії „V” в круїзі № 7 „Маски и лики” на 18.09.2005 р. –03.10.2005 р. для туристів Казак /а. с. 17/.
06.05.2005 р. відповідач виставив рахунок № 07/05 на передоплату за проїзд та проживання туристів Казак Сергій, Казак Галина в загальній сумі 5155,94 грн., в т. ч. Страховка –78,00 грн., сертифікат від невиїзду –126 грн. /а. с. 18/.
Платіжним дорученням № 139 від 11.05.2005 р. позивач перерахував відповідачу 5155,94 грн. /а. с. 19/.
25.07.2005 р. позивач, на підставі заяви від туристів Казак від 24.07.2005 р. повернув останнім 5156,00 грн., зазначивши в видатковому касовому ордері № 78 від 25.07.2005 р., що підставою повернення авансового платежу є лист вхідний № 117р/05 про відмову від тура.
20.12.2005 р. позивач звернувся до ТОВ „Тартус - тур” з листом № 76р/05, в якому виклав вимогу про повернення передоплати за туристів Казак в розмірі 5155,94 грн. та, не отримавши відповіді від відповідача, звернувся до господарському суду з позовом про стягнення з ТОВ „Тартус - тур” неповернутої суми завдатку в розмірі 5401,20 грн. з урахуванням інфляції та процентів річних.
Згідно ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Частина 1 ст. 296 Господарського кодексу України встановлює, що агентські відносини виникають у разі: надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій; схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 297 цього Кодексу за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.
Частина 4 ст. 297 до Господарського кодексу України встановлює, що агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.
Як вже зазначалось вище, сторони уклали Агентську угоду № 28, відповідно до умов якої Турагент - ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж” зобов’язалось від імені Туроператора - ТОВ „Тартус - тур”, за відповідну винагороду (Додаток № 1) на визначеній території, з визначеними повноваженнями та у визначений договором період часу (Додаток № 1) здійснювати діяльність щодо просування та реалізації туристичного продукта, наданого Туроператором. Згідно з п. 2.1 „а” Туроператор зобов’язався надати туристичний продукт Турагенту відповідно до умов цієї Агентської угоди для послідуючої реалізації, а Турагент зобов’язався прийняти для послідуючого просування та реалізації продукт, наданий Туроператором (п. 2.2 „а” угоди). Порядок розрахунків та платежів, надання Турагенту знижки за надання послуг Туроператору здійснюються відповідно до Додатку № 1. Строк дії договору –з моменту його підписання обома сторонами та на один рік, з пролонгацією за погодженням сторін (пункти 4.1, 6.1 Агентської угоди № 28).
Місцевий господарський суд вказав в оскаржуваному рішенні від 07.06.2006 р., що датою Агентської угоди № 28 є 16.05.2005 р, з чим також погоджується судова колегія апеляційної інстанції, оскільки наявні в матеріалах справи належно засвідчені копії цієї угоди та Додатку № 1 містять в собі відомості, що датою Агентської угоди № 28 визначено 16.05.2005 р. З оглянутого колегією суддів апеляційного суду оригіналу Агентської угоди №28, наданого в судове засідання відповідачем, також вбачається, що на першому аркуші Агентської угоди № 28 вказана дата 16.05.2005 р.
Докази внесення сторонами за Агентської угоди № 28 змін до її умов або реквізитів в матеріалах справи відсутні.
З аналізу уточнених позовних вимог ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж” вбачається, що вони обгрунтовані п. п. „h” п. 2.2, пунктами 5.1, 5.2 Агентської угоди № 28, пунктами 5.3 Додатку № 1 до Агентської угоди № 28 від 16.05.2005 р. та нормами ст. ст. 530 ч. 2, 571 ч. 3, 625 Цивільного кодексу України.
Господарський суд Одеської області, задовольнивши позовні вимоги ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж” про стягнення з ТОВ „Тартус –тур” неповернутої суми завдатку в сумі 5401,20 грн. з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.
Проте, з таким висновком місцевого господарського суду погодитись не можна з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Частина 3 ст. 571 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи рахунку № 07/05 від 06.05.2005 р. на передоплату за проїзд та проживання на теплоході „ORANGE MELODY”; платіжного доручення на перерахування позивачем 5155,94 грн., з призначенням платежу: передоплата за проїзд та проживання ; видаткового касового ордеру № 78 від 25.07.2005 р. на повернення позивачем авансового платежу в сумі 5156,00 грн., зазначена сума є авансовим платежем, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Однак, задоволення судом позовних вимог про стягнення з відповідача цієї суми з підстав, заявлених позивачем –ст. 570, ч. 3 ст. 571, які регулюють поняття завдатку та правові наслідки порушення або припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, є неправомірним.
Відповідно до ст.22 ГПК України зміна підстав або предмету позову є виключним правом позивача, тому з урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 5156,00 грн. як завдатку з нарахуванням на цю суму індексу інфляції та відсотків річних, є безпідставними, в зв’язку з чим рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2006 р. постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, - ст. 27 Господарського процесуального кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що рішення по справі №8/62-06-1993 може вплинути на права або обов’язки ЗАТ „Українська страхова компанія „Едем”.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
1.Апеляційну скаргу ТОВ „Тартус –тур” задовольнити.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2006 р. по справі № 8/62-06-1993 скасувати.
3.У позові ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж” відмовити.
4.Стягнути з ТОВ „Туристична фірма „Азов-Вояж” на користь ТОВ „Тартус –тур” 51грн. державного мита за апеляційний розгляд.
Видати ТОВ „Тартус –тур” довідку на повернення 69,00 грн. надмірно сплаченого державного мита за апеляційний розгляд.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Судді: Я.Ф. Савицький
О.Т. Лавренюк