ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 р. № 41/383
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,
суддів:Подоляк О.А.,
Владимиренко С.В. –доповідач
розглянув
касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010р.
та рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2010р.
у справі№41/383
за позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
доКомунального підприємства "Госпкомобслуговування"
простягнення 205790,07грн.
За участю представників:
- позивача: Цурка Н.О., дов. №Д07/2010/03/25-8 від 25.06.2010р.;
- відповідача: Козлов О.С., дов. №29/316-627 від 10.12.2010р.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2010р. Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Госпкомобслуговування" про стягнення 174984,5грн. боргу за спожиту теплову енергію, 19596,21грн. інфляційної складової боргу, 3% річних на суму 6285,82грн., пені на суму 4923,54грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2010р. у справі №41/383 (суддя Спичак О.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Госпкомобслуговування" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" 159984,5грн. основного боргу, 4219грн. пені, 12203,77грн. інфляційних втрат, 5926,24грн. 3% річних, 1973,34грн. державного мита та 226,3грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином: до 30.11.2010р. –46133,29грн., до 31.12.2010р. –46133,29грн., до 31.01.2011р. –46133,29грн., до 28.02.2011р. –46133,28грн. Припинено провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства "Госпкомобслуговування" заборгованості у розмірі 15000грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010р. у справі №41/383 (колегія суддів у складі головуючого судді Баранця О.М., суддів Рєпіної Л.О., Чорна Л.В.) апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2010р. у справі №41/383 - без змін.
Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами в частині відмови у стягненні інфляційних на суму 7392,44грн. та розстрочення виконання рішення суду до 28.02.2011р., позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2010р. у справі №41/383 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010р. у справі №41/383 в частині відмови у стягненні 7392,44грн. інфляційної складової боргу і розстрочення виконання рішення до 28.02.2011р. та направити справу в цій частині на новий розгляд.
Розглянувши матеріли справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями, 01.06.2001р. між сторонами був укладений договір №153-2562-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору, а відповідач додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Також виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору, додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені в Додатку №7 до Договору.
Пунктами 1, 2, 3 Додатка № 4 до Договору сторони погодили, що розрахунки за теплову енергію, яка споживається, проводяться виключно у грошовій формі.
За умовами п.5.1 договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.
Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями з матеріалів справи, у період з 01.05.2008р. по 01.02.2010р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 525501,2грн., однак сплачено лише 350516,7грн., у зв’язку з чим борг останнього перед позивачем на день звернення з позовом до суду становив 174984,5грн.
При цьому, врахував часткове погашення відповідачем боргу перед позивачем на суму 15000грн. за платіжним дорученням №146 від 17.10.2010р., місцевий господарський суд правильно припинив провадження у справі в цій частині вимог на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, з чим вірно погодився суд апеляційної інстанції.
Врахував вищевикладене, приписи ч.1 ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, апеляційний господарський суд підставно погодився з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу на суму 159984,5грн.
Поряд з цим, попередніми судовими інстанціями з’ясовано, що за умовами п.3.5 Додатку №4 до Договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної оплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Врахував зазначені договірні умови, приписи ст.546, частини 1, 3 ст.549, ч.2 ст.551 ЦК України, перевірив здійснений розрахунок пені, суд апеляційної інстанції підставно погодився з вірним висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача пені на суму 4219грн., що не оспорюється сторонами.
Водночас, врахував вищевикладене, приписи ст.625 ЦК України, перевірив правильність здійсненого розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції правильно погодився з вірним висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат на суму 12203,77грн. та 3% річних на суму 5926,24грн.
Водночас керуючись правами, наданими господарському суду при прийнятті рішення, визначеними п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, врахував подану відповідачем заяву про розстрочення виконання рішення суду, його складне фінансове становище, намір в добровільному порядку сплатити заборгованість, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін прийняте у даній справі рішення, частково задовольнив заяву відповідача, розстрочив виконання рішення суду на 4 місяці з метою уникнення зупинення роботи підприємства під час опалювального сезону, наступним чином: до 30.11.2010р. –46133,29грн., до 31.12.2010р. –46133,29грн., до 31.01.2011р. –46133,29грн., до 28.02.2011р. –46133,28грн.
У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого судового акту.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010р. у справі №41/383 –без змін .
Головуючий суддя:Н. Дунаєвська
Судді: О. Подоляк
С.Владимиренко