ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2011 року Справа № 24/315-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Темкіжева І.Х. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Білецької Л.М.,
при секретарі судового засідання: Пасічник К. О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Козирєв К.Ю., представник, довіреність № 500/002 від 04.01.2011,
Луценко В.Г., представник, довіреність № 500/001 від 01.01.2011;
від відповідача: не з‘явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;
від третіх осіб: Кирильчук Н.Д., представник, довіреність № б/н від 01.10.2010 р. та довіреність № б/н від 02.02.2011 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС», м. Севастополь та товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський картон», м. Севастополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010р. у справі № 24/315-10
за позовом відкритого акціонерного товариства «Севастопольський Маяк», м. Севастополь
до приватного підприємства «Адажио», м. Дніпропетровськ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «ВІСС», м. Севастополь
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський картон», м. Севастополь
про визнання угоди недійсною
В С Т А Н О В И В:
02.11.2010 р. відкрите акціонерне товариство «Севастопольський Маяк», м. Севастополь (надалі –ВАТ «Севастопольський Маяк») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства «Адажио», м. Дніпропетровськ (надалі –ПП «Адажио») про визнання недійсною угоди про відступлення права вимоги №23-и від 05.07.2000 р. укладеної між товариством з обмеженою відповідальністю «Прогмато», м. Севастополь (надалі –ТОВ «Прогмато») та ПП «Адажио».
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010р. у справі № 24/315-10 (суддя Калиниченко Л.М.) позовні вимоги ВАТ «Севастопольський Маяк»задоволені в повному обсязі на підставі ст. 29 Цивільного кодексу Української РСР (1963 р.), ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України. Рішення суду мотивовано тим, що згідно постанови у кримінальній справі № 915002 від 20.03.2001 р. з 1996р. ТОВ “Прогмато” як юридична особа господарською діяльністю не займалося, органів управління не мало, з 1996 р. по 2001 р. від імені ТОВ “Прогмато” за загубленим паспортом гр. ОСОБА_1. усі договори підписувала невстановлена особа. Таким чином, договір № 23-и від 05.07.2000 р. суперечить вимогам ст.29 Цивільного кодексу Української РСР (1963 р.). Вищезазначені факти встановлені також рішеннями інших судів.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, а також вважаючи, що ним вирішені питання про права та обов‘язки товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС», м. Севастополь (надалі –ТОВ «ВІСС») та товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський картон», м. Севастополь (надалі –ТОВ «Кримський картон»), які не були залучені до участі у справі, зазначені товариства звернулись до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010 р. у справі № 24/315-10 скасувати, у задоволенні позовних вимог ВАТ «Севастопольський Маяк»відмовити.
В обґрунтування своїх вимог скаржники посилаються на те, що 16.05.2008 р. та 18.07.2008 р. на підставі договорів про відступлення права вимоги № 5/16 та № 7/18 відповідно, право вимоги за угодою № 23-и від 05.07.2000 р. перейшло спочатку від ПП “Адажио” до ТОВ «Кримський картон», а потім до ТОВ «ВІСС»відповідно. Крім того, угода № 23-и від 05.07.2000 р. з боку ТОВ “Прогмато” підписана в.о. голови правління Стукаловою О.П., а не гр. ОСОБА_1. Судом першої інстанції також були порушені норми процесуального права, оскільки відповідно до ст.ст. 17, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор має право подавати до суду заяви про визнання недійсними угод боржника, а ВАТ «Севастопольський Маяк»не є стороною угоди № 23-и від 05.07.2000 р., отже не мало права заявляти вимоги про визнання її недійсною.
В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач, ВАТ «Севастопольський Маяк», вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010 р. у справі № 24/315-10 законним і обґрунтованим, оскільки ТОВ “ВІСС” і ТОВ “Кримський картон” не набули прав та обов‘язків за договорами № 16/97 від 16.10.1997 р. та № 17 від 17.02.1998 р., укладених між ВАТ «Севастопольський Маяк»та ТОВ “Прогмато”, за якими ніяких прав і обов‘язків не виникло з моменту їх укладення. На підставі п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України ТОВ “Прогмато” не могло бути замінене в зобов‘язанні іншими особами, оскільки кредитором ВАТ «Севастопольський Маяк»не було.
Зазначене підтверджується ухвалою господарського суду м. Севастополя від 23.01.2002 р. у справі № 20-6/459-01 про банкрутство ВАТ «Севастопольський Маяк», залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.04.2002 р., згідно якої майнові вимоги ПП “Адажио”, засновані на договорі № 16/97 від 16.10.1997 р. та договорі № 17 від 17.02.1998 р., визнані такими, що не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Севастопольський Маяк».
Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010 р. у справі № 38/251-10, яке набрало законної сили 30.11.2010 р., визнано недійсним укладений між ВАТ «Севастопольський Маяк» та ТОВ “Прогмато” договір № 16/97 від 16.10.1997 р. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010 р. у справі № 34/339-10, яке набрало законної сили 31.12.2010 р., визнано недійсним договір № 17 від 17.02.1998 р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 р. у справі № 24/315-10 апеляційну скаргу ТОВ «ВІСС»прийнято до розгляду, розгляд призначено у судовому засіданні на 18.02.2011 р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 р. у справі № 24/315-10 апеляційну скаргу ТОВ «Кримський картон»прийнято до розгляду та приєднано до справи № 24/315-10, розгляд призначено у судовому засіданні на 18.02.2011 р.
18.02.2011 р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 24/315-10 ТОВ «ВІСС» та ТОВ «Кримський картон» залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Одночасно зазначеною ухвалою розгляд справи відкладено на 02.03.2011 р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 р. у справі № 24/315-10 розгляд справи відкладено на 11.03.2011 р.
Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався та не забезпечив у судове засідання явку свого повноважного представника, але, зважаючи на ту обставину, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.76) ПП “Адажио” знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності та є відсутнім за своїм місцезнаходженням, в матеріалах справи є копія постанови господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010 р. у справі №Б24/278-10 про визнання приватного підприємства “Адажио”, м. Дніпропетровськ банкрутом (т.1, а.с.29-30), а також беручи до уваги те, що матеріали справи є достатніми для розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи по суті у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, третіх осіб, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги ТОВ «ВІСС»та ТОВ «Кримський картон»не підлягають задоволенню з наступних підстав.
05.07.2000 р. між ТОВ “Прогмато” та ПП “Адажио” була укладена угода № 23-и про відступлення права вимоги, відповідно до умов якої ТОВ “Прогмато” (первісний кредитор) передав ПП “Адажио” (новий кредитор) право вимоги, що належить первісному кредитору на підставі договорів № 16/97 від 16.10.1997 р. та № 17 від 17.02.1998 р., укладених між ТОВ “Прогмато” і ВАТ «Севастопольський Маяк», а саме: право вимоги від ВАТ «Севастопольський Маяк»щодо передачі у власність нового кредитора квартир № 30 та 39 (об‘єднана), 22, 23, 27, 29, 28, 40, 25, 26, 38, 21, 34, 36 секції № 2 корпусу 83 житлового будинку № 14 по вул. Молодих будівельників в м. Севастополі (т.1, а.с.9).
16.05.2008 р. між ПП “Адажио” та ТОВ “Кримський картон” був укладений договір про відступлення права вимоги № 5/16, відповідно до умов якого ПП “Адажио” (цедент) передав ТОВ “Кримський картон” (цесіонарій) право вимоги, що належить цеденту на підставі угоди № 23-и від 05.07.2000 р., укладеної між цедентом і ТОВ “Прогмато”, договорів № 16/97 від 16.10.1997 р. та № 17 від 17.02.1998 р., укладених між ТОВ “Прогмато” і ВАТ «Севастопольський Маяк», а саме: право вимоги щодо передачі у власність цесіонарія (ТОВ “Кримський картон”) квартир № 30 та 39 (об‘єднана), 22, 23, 27, 29, 28, 40, 25, 26, 38, 21, 34, 36 секції № 2 корпусу 83 житлового будинку № 14 по вул. Молодих будівельників в м. Севастополі (т.1, а.с.57).
18.07.2008 р. між ТОВ “Кримський картон” та ТОВ “ВІСС” був укладений договір про відступлення права вимоги № 7/18, відповідно до умов якого ТОВ “Кримський картон” (цедент) передав ТОВ “ВІСС” (цесіонарій) право вимоги, що належить цеденту на підставі угоди № 23-и від 05.07.2000 р., укладеної між ПП “Адажио” і ТОВ “Прогмато”, договорів № 16/97 від 16.10.1997 р. та № 17 від 17.02.1998 р., укладених між ТОВ “Прогмато” і ВАТ «Севастопольський Маяк», а саме: право вимоги щодо передачі у власність цесіонарія (ТОВ “ВІСС”) квартир № 30 та 39 (об‘єднана), 22, 23, 27, 29, 28, 40, 25, 26, 38, 21, 34, 36 секції № 2 корпусу 83 житлового будинку № 14 по вул. Молодих будівельників в м. Севастополі (т.1, а.с.69).
Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР (1963 р.), який діяв на момент укладення спірного договору, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Частиною 1 статті 197 Цивільного кодексу Української РСР (1963 р.) встановлено, що уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.
Згідно зі ст.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, але продовжують існувати після набрання ним чинності, його норми застосовуються до цих прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, постановами Севастопольського апеляційного господарського суду (які набули законної сили) від 13.12.2010 р. у справах № 5020-2/118 та № 5020-2/122 за позовом ТОВ “ВІСС” до ВАТ«Севастопольський Маяк» про визнання права власності на квартири № 30 та 39 (об‘єднана), 22, 23, 27, 29, 28, 40, 25, 26, 38, 21, 34, 36 секції № 2 корпусу 83 житлового будинку № 14 по вул. Молодих будівельників в м. Севастополі за участю в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПП “Адажио” та ТОВ “Кримський картон”, встановлено, що договори про дольову участь у будівництві № 16/97 від 16.10.1997 р. та № 17 від 17.02.1998 р. підписані неуповноваженою особою, яка використовувала організаційно-правову форму ТОВ “Прогмато”. Зазначена обставина підтверджується постановою слідчого СЧ СУ УМВС України в м. Севастополі від 20.03.2001 р., постановою Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 20-6/459-2001 від 15.04.2002 р. та ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду у справі 20-9/016 від 07.06.2007 р. (т.1, а.с. 92-103).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010 р. у справі № 38/251-10, яке набрало законної сили 30.11.2010 р., визнано недійсним укладений між ВАТ «Севастопольський Маяк»та ТОВ “Прогмато” договір № 16/97 від 16.10.1997 р. (т.1, а.с. 104-107). Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010 р. у справі № 34/339-10, яке набрало законної сили 31.12.2010 р., визнано недійсним договір № 17 від 17.02.1998 р. (т.1, а.с. 109-110).
Таким чином, оскільки предметом угоди № 23-и від 05.07.2000 р. є уступка права вимоги виконання ВАТ «Севастопольський Маяк»зобов‘язань за договорами № 16/97 від 16.10.1997 р. та № 17 від 17.02.1998 р. про дольову участь у будівництві, укладення цього договору суперечить вимогам ст. 197 Цивільного кодексу Української РСР (1963 р.), оскільки права кредитора можуть бути передані лише у дійсному зобов‘язанні.
Крім того, відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об‘єкта, затвердженого розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя 02.02.2009 р. за № 42-р та зареєстрованого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю 06.02.2009 р. за № 034, квартири корпусу 83 по вул. Молодих Будівельників, 14, які є предметом права вимоги за спірним договором, були прийняті в експлуатацію закінченим будівництвом у 2009 році (т.1, а.с. 142-145). Отже, до 2009 року зазначені квартири юридично не могли бути предметом майнової вимоги передання у власність від одного кредитора до іншого.
З урахуванням наведеного, судом не приймаються до уваги посилання скаржників на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010 р. у справі № 24/315-10 були вирішені питання про права та обов‘язки товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС» та товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський картон», оскільки зазначене рішення стосується прав і обов‘язків ВАТ «Севастопольський Маяк»та ПП “Адажио”. З метою реалізації ТОВ “ВІСС” і ТОВ “Кримський картон” своїх процесуальних прав, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2011 р. зазначені товариства були залучені до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Крім того, у судовому засіданні 11.03.2011 р. позивачем було надано суду копію рішення господарського суду м. Севастополя від 21.02.2011 р. у справі № 5020-9/193-1/145, яким визнано недійсним укладений між ТОВ “ВІСС” і ТОВ “Кримський картон” договір уступки права вимоги № 7/18 від 18.07.2008 р (т.2, а.с.32-36).
Судом апеляційної інстанції також не враховуються посилання скаржників на те, що відповідно до ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор має повноваження на подання до господарського суду з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, заяви про визнання недійсними лише угод боржника, оскільки зазначені положення стосуються лише заяв у межах процедури банкрутства, а не позовного провадження, та не обмежує інших повноважень ліквідатора, встановлених ч.1 ст. 25 Закону, у тому числі виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальність «ВІСС»та товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський картон» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010 р. у справі № 24/315-10 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010 р. у справі № 24/315-10 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.Х. Темкіжев
Судді Т.А. Верхогляд
Л.М. Білецька