ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"14" вересня 2006 р. | Справа № 22/207-06-4139А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Картере В.І.
суддів: Пироговського В.Т., Жекова В.І.,
при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Одеській області
на постанову господарського суду Одеської області від 21.06.06р.
по справі № 22/207-06-4139А
за позовом: Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», м. Одеса та Управління механізації та транспорту ДП ВАТ «Одестрансбуд», м. Одеса
до Контрольно-ревізійного управління в Одеській області
про визнання нечинною вимоги про відшкодування вартості робіт в сумі 153 000 грн.
за участю представників сторін:
від Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»–Лисенко О.П.
від Управління механізації та транспорту ДП ВАТ «Одестрансбуд»–Лисенко О.П., Корчевний О.В.,
від КРУ в Одеській області –Клименко П.П.,
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»та Управління механізації та транспорту ДП ВАТ «Одестрансбуд»звернулися до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просили визнати нечинною, пред’явлену в порядку п. 7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»КРУ в Одеській області до ДП «Одеський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»в листі №15-06-14/572 від 22.03.06р. вимогу про вжиття заходів по відшкодуванню завищеної вартості робіт по будівництву дороги «Дмитрівка - Нова Іванівка»в Арцизському та Болградському районах Одеської області у сумі 153 000 грн.
Постановою господарського суду Одеської області від 21.06.06р. (суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено частково. визнано нечинними вимоги КРУ викладені у листі № 15-06-14/572 від 22.03.06р. про зобов’язання відповідача відшкодувати завищену вартість робіт по будівництву дороги «Дмитрівка - Нова Іванівка»в Арцизському та Болградському районах Одеської області в сумі 149 566,53грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати дану постанову і прийняти нову
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на правомірність висновків ревізії, викладених в акті перевірки № 02-23-006/24 від 21.02.06р.
Дослідивши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із листом № 15-06-14/572 від 22.03.06р. вимога про зобов’язання ДП «Одеський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»відшкодувати завищену вартість робіт у сумі 153 000 грн. пред’явлена відповідачем на підставі акту перевірки № 02-23-006/24 від 21.02.06р., складеного за результатами позапланової ревізії ДП «Облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»з питання цільового та законного використання коштів, виділених на виконання робіт з ремонту дороги «Дмитрівка - Нова Іванівка в Арцизському та Болградському районах Одеської області та обсягу виконаних робіт.
Відповідно до даного акту КРУ позивачі, в порушення приписів п.п.3.2.5.1., 3.2.7.3. Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1.-1-2000), затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000р. № 174 безпідставно включили до актів виконаних робіт трудовитрати робітників, зайнятих управлінням та обслуговуванням машин (які ураховані у прямих витратах підрядної організації при виконанні вищезазначених робіт), тоді як ці трудовитрати ураховані у вартості наданих сторонніми організаціями послуг машин та механізмів з машиністами для виконання робіт, що на думку КРУ зумовило завищення вартості виконаних робіт на суму 101675,0 грн.
Однак, такий висновок КРУ є необґрунтованим з огляду на наступне:
За змістом пп.3.2.7.3. Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1.-1-2000) вартість машино-години власної будівельної техніки підрядника визначається на підставі ресурсних показників, які наведено в ресурсних кошторисних нормах експлуатації будівельних машин і механізмів, та відповідних поточних цін на них. До визначеної таким чином вартості машино-години додаються: амортизаційні відрахування; витрати за заміну частин, що швидко спрацьовуються; вартість матеріальних ресурсів на ремонт і технічне обслуговування та перебазування машин; інші витрати, пов’язані з експлуатацією та утриманням будівельних машин і механізмів, що враховуються в складі прямих витрат, а саме: амортизація будівель і споруд дільниць механізації та витрати на їх утримання і експлуатацію; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, податок на землю, що її зайнято дільницею механізації, збір за забруднення навколишнього природного середовища, плата за проведення періодичних оглядів вантажопідйомних механізмів в органах Держтехнагляду.
Зазначені витрати розраховуються з використанням Методики визначення вартості експлуатації власних будівельних машин і механізмів будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.
Загальновиробничі та адміністративні витрати, а також прибуток враховуються в ціні пропозиції в цілому по будові і обчислюється з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні власних машин і механізмів.
Вартість машино-години будівельної техніки, що орендується, приймається за ціною орендодавця, погодженою підрядником. У цьому випадку при обчисленні загальновиробничих та адміністративних витрат, а також прибутку в цілому по будові трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні цієї будівельної техніки не враховуються.
Між УміТ ДП ВАТ ТБ «Одестрансбуд»та ТОВ «Одесатрансбуд»17 травня 2004 року укладений контракт субпідряду, предметом якого є виконання робіт по розробці ґрунту 2 групи самохідними скреперами з переміщенням на будівництві автодороги Дмитрівка-Нова Іванівка Болградського та Арцизського районів Одеської області. Загальна вартість виконаних робіт згідно актів від 30.05.2004р. та від 30.06.2004р. складає 360090,00 грн. По своїй правовій природі укладений контракт є договором підряду. Правовідносин по оренді техніки між УміТ ДП ВАТ ТБ «Одестрансбуд»та ТОВ «Одесатрансбуд»не виникало, у зв’язку з чим не має підстав для виключення трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні техніки.
Як вбачається з наданих позивачами актів виконаних робіт (квітень 2004р. на суму 78024,00 грн., травень 2004р. на суму 295464,00 грн., травень 2004р. на суму 292908,00 грн., липень 2004р. на суму 513132,00 грн., вересень 2004р. на суму 74610,00 грн.) розрахунок вартості машино-годин будівельної техніки підрядника проведено у відповідності з приписами пп.3.2.7.3. Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1.-1-2000).
Крім того в акті КРУ зазначено, що вартість виконаних робіт завищено на загальну суму 51307,0 грн. внаслідок порушення при застосуванні одиничних розцінок по актах ф. КБ-2в «Правил визначення вартості будівництва»(ДБН Д.1.1.-1-2000), затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000р. № 174, Порядку визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення) (ВБН Д.1.1.-218-2001) –відомчих будівельних норм, розроблених Державним виробничо-технологічним підприємством «Укртехнологія», затверджених і введених в дію наказом Державної служби автомобільних доріг України № 370 від 05.08.2003р., Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»
Втім, цей висновок відповідає фактичним обставинам справи частково, зокрема в частині невідповідності витрат підрядної організації на відрядження будівельників та машиністів, включених до актів виконаних робіт ф.КБ-2в за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2003р. на загальну суму 422,47 грн. та за січень, квітень 2004р. на загальну суму 270,00 грн., а всього –692,47 грн., оскільки позивачами не надано документів, що підтвердили правомірність таких витрат, а також в частині завищення вартості робіт на суму 2741,00 грн., включених до п.3 акту ф. КБ-2в за червень 2004р., яке виникло внаслідок арифметичної помилки щодо кількості списаного щебеню (замість 2,0 куб м списано 200,00 куб м).
В інший частині зазначеної суми висновки КРУ є необґрунтованими.
Так, покладене в обґрунтування вказаного завищення ствердження КРУ стосовно невідповідності матеріально-технічних витрат, включених в розрахунок до акту виконаних робіт за травень 2004 року на суму 90648,0 грн. спростовується наступним:
Відповідно до п.5 акту ф.КБ-2в за травень 2004р. на суму 90648,0 грн. одиничною розцінкою 30-56-2 передбачено укладання ланок двоочкових труб отвором 2х1,0м в кількості 9,7 куб. метрів.
Із наданого Звіту про рух матеріалів у майстра, прораба за травень 2004р. філіалу Болградського райавтодору ДП «Облавтодор»та накладної № 4 від 21.05.2004р. вбачається, що у травні 2004 року було списано 6 труб довжиною 5 м та діаметром 1 м та 9 кілець довжиною 1 м та діаметром 1 м, що дорівнює 9,7 куб метрів (5 х 6 + 9) х 0,5 х 3,14 х 0,16).
Ствердження у акті КРУ щодо завищення кількості списаного щебеню, використаного при приготуванні важкого бетону, що передбачено одиничною розцінкою 6-45-12 (п.1 акту ф.КБ-2в за вересень 2004р.) також не відповідає фактичним обставинам.
Так, відповідно до п.1 акту ф.КБ-2в за вересень 2004р. на суму 37860,00 грн. було передбачено виготовлення важкого бетону у кількості 51,4 куб. м. На 1 куб. м бетону передбачено витрачання матеріалів: щебень - 1090 кг, пісок –606 кг, вода –208 кг, цемент –476 кг. На 51, 4 куб м бетону необхідно витратити 56026 кг щебеню, що дорівнюється (за коефіцієнтом 1,37) 41 куб. метру. 24,9 куб. метра списано по меморіальному ордерному звіту, а 16,1 куб. м списано згідно з актом самозаготовки від розбирання тимчасової водопропускної труби на щебеневій основі. Таким чином, кількість витраченого щебеню повністю відповідає кількості виготовленого бетону і завищення кількості витрачених матеріалів не мало місця.
Ствердження у акті КРУ про завищення вартості виконаних робіт у зв’язку з не підтвердженням первинними документами (наряд-завданнями на роботу машин та механізмів) роботи машиніста автогрейдера у кількості 103 люд.-год. (акт ф. КБ2-в за січень 2004р.) та 84 люд.-год. (акт ф.КБ2-в за квітень 2004р.) суперечить приписам п.3.2.7 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1.-1-2000), яким передбачено, що вартість експлуатації будівельних машин і механізмів у складі прямих витрат підрядник визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується, та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах.
Так, підпунктом 3.2.7.1. зазначених Правил передбачено, що нормативний час роботи будівельних машин і механізмів визначається на підставі ресурсних елементних кошторисних норм та обсягів робіт. Отже, діючими Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1.-1-2000) не передбачений розрахунок вартості виконаних робіт шляхом підрахунку фактичної кількості часів роботи машин та механізмів при виконанні зазначеного виду та обсягу робіт.
Ствердження у акті КРУ про порушення позивачами п.1.8.2. Порядку визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення) (ВБН Д.1.1.-218-2001) та відомчих будівельних норм, розроблених Державним виробничо-технологічним підприємством «Укртехнологія»затверджених і введених в дію наказом Державної служби автомобільних доріг України № 370 від 05.08.2003р., та про невірний розрахунок трудовитрат робітників на обсяг робіт (люд.-год.) визначених одиничною розцінкою 27-21-5 (на кожний 1 см зміни товщини шару до норм 27-21-1, 27-21-2, 27-21-3), оскільки складом розцінки не враховані витрати труда робітників на обсяг робіт (люд./год.) не відповідають приписам вищезазначеного Порядку.
Як вбачається із наявних у справі актів виконаних робіт (червень-вересень 2003р., травень, червень, вересень та жовтень 2004 р.) при розрахунку вартості машин і механізмів застосовувались розцінки 27-21-1, 27-21-2, 27-21-3 та 27-21-5 у залежності від товщини шару, що відповідає вимогам п.1.8.2. Порядку визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення) (ВБН Д.1.1.-218-2001).
При цьому, з боку позивачів відсутні порушення п.1.8.2. Порядку визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення) (ВБН Д.1.1.-218-2001) при розрахунку трудовитрат робітників на обсяг робіт (люд./год), визначених одиничною розцінкою 1-130-7, при виконанні робіт по ущепленню грунту причепними котками на пнемо-колісному ходу масою 25т на кожний послідуючий прохід по одному сліду при товщині шару 25 см у акті КБ-2в за квітень 2004р.
Відповідно до акту виконаних робіт КБ-2в за квітень 2004р. на суму 59412,00 грн. виконано 10 проходів по одному сліду при товщині шару 25 см. Розцінкою 1-130-1 передбачена норма витрат труда машиністів при виконанні ущеплення грунту причепними котками на пнемо-колісному ходу масою 25 т за перший прохід по одному сліду при товщині шару 25 см, за кожний наступний прохід додається норма, передбачена одиничною розцінкою 1-130-7.
Крім того, не вбачається в діях позивачів і вказаних у акті КРУ порушень приписів п.3.1.22. Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1.-1-2000) при розрахунку податку на землю та комунального податку, включених до актів ф.КБ-2в за червень-вересень 2003р., січень, травень 2004р.
Наведене спростовує ствердження апелянта про обґрунтованість акту перевірки в частині визначення завищення вартості робіт на суму 149566,53 грн., у зв’язку з чим апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржена постанова є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 150,160, 162, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Одеської області від 21.06.06 р. по справі № 22/207-06- 4139А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.І. Картере
Судді: В.Т. Пироговський
В.І. Жеков