ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А |
"19" вересня 2006 р. | Справа № 17-4-25-36/02-5638 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Журавльова О. О.
Жукової А. М.
Склад судової колегії змінений розпорядженням першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду №95 від 31.08.2006р. та розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №101 від 06.09.2006 р.
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Гуськова В. М. –по довіреності
від відповідача : не з’явився
від прокуратури: Сінічкіна Л. І. –по довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.08.2006 р.
по справі № 17-4-25-36/02-5638
за позовом прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до ТОВ „Фінростбанк”
про визнання установчого договору ТОВ КБ „ФЕБ” в частині вступу в якості учасника Одеського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів недійсним та стягнення 2 625 000 грн., як внеску до статутного фонду ТОВ КБ „ФЕБ”
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2002 р. прокурор м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ Комерційний банк “ФЕБ” про визнання установчого договору ТОВ КБ „ФЕБ” в частині вступу в якості учасника Одеського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів недійсним та стягнення 2 625000грн., як внеску до статутного фонду ТОВ КБ „ФЕБ”.
Ухвалою від 16.06.2005 р. господарським судом здійснено заміну неналежного відповідача ТОВ КБ „ФЕБ” належним - ТОВ “Фінростбанк” на підставі ст. 24 ГПК України, у зв’язку із перейменуванням ТОВ КБ “ФЕБ” у ТОВ “Фінростбанк” згідно з протоколом Загальних зборів учасників №1 від 25.02.2005 р., відповідно до якого ТОВ “Фінростбанк” є правонаступником всіх прав та обов’язків ТОВ Комерційний банк “ФЕБ”.
21.09.2005 р. за заявою позивача судом вжиті заходи забезпечення позову, про що винесено відповідну ухвалу в порядку ст. 66-67 ГПК України про заборону ТОВ “Фінростбанк” розглядати на загальних зборах учасників ТОВ “Фінростбанк” питання, що стосуються відчуження майна ТОВ “Фінростбанк”, збільшення статутного капіталу ТОВ “Фінростбанк” та перерозподілу часток у статутному капіталі ТОВ “Фінростбанк” до вирішення справи по суті.
Ухвалою від 04.11.2005 р. провадження по справі №17-4-25-36/02-5638 було зупинено згідно ч.1 ст.79 ГПК України, у зв’язку із неможливістю її вирішення до розгляду Приморським районним судом м. Одеси пов’язаної з нею кримінальної справи по обвинуваченню колишнього керуючого Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів Маленко М.І. в скоєнні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 Кримінального кодексу України.
Ухвалою від 31.07.06 р. з метою запобігання затягування розгляду справи провадження по справі №17-4-25-36/02-5638 було поновлено на підставі ст. 79 ГПК України.
02.08.06 р. ТОВ “Фінростбанк” звернувся до господарського суду із заявою про скасування вжитих по справі заходів забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.08.2006 р., винесеною в порядку ст. 68 ГПК України, скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 21.09.2005 р. по справі №17-4-25-36/02-5638.
Ухвала суду мотивована наступним:
- рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.05.2006 р. встановлено, що у разі незбільшення банком мінімального розміру регулятивного капіталу для банків, які здійснюють свою діяльність на всій території України, до 50522000 грн., виникне реальна загроза погіршення фінансового стану ТОВ “Фінростбанк”, що ставить під загрозу охоронювані законом інтереси банку, його учасників та третіх осіб –вкладників, клієнтів, та може призвести до застосування до ТОВ “Фінростбанк” штрафних санкцій, у тому числі анулювання банківської ліцензії за порушення банківського законодавства;
- відповідно до ч.4 п.13.2 ст.13 Статуту ТОВ “Фінростбанк” вирішення питання щодо збільшення господарським товариством статутного капіталу та перерозподілу часток у статутному капіталі є виключною компетенцією загальних зборів ТОВ “Фінростбанк”;
- викладена в запереченнях на заяву позиція позивача є непереконливою, для вирішення даної заяви немає суттєвого значення присутність в судовому засіданні Київського районного суду м. Одеси представників банку, яким було відомо про існування вжитих заходів по забезпеченню позову;
- збільшення регулятивних капіталів банків в Україні є вимогою НБУ, виконання якої є обов’язковою умовою діяльності банківських установ, що і було встановлено рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.05.2006 р. 2895/2006; суд вважає за доцільне скасувати заходи по забезпеченню позову, викладені в ухвалі від 21.09.2005 р.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає наступне:
- на даний час статутний капітал ТОВ „Фінростбанк” становить 35999604грн., що відповідає вимогам ст. 31 ЗУ „Про банки та банківську діяльність”;
- частка Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в статутному капіталі ТОВ „Фінростбанк” на даний час становить 7, 2917%, після збільшення статутного капіталу та перерозподілу часток у статутному капіталі частка позивача значно зменшиться і він фактично буде позбавлений права голосу;
- відчуження майна ТОВ „Фінростбанк” унеможливить виконання майбутнього рішення у справі №17-4-25-36/02-5638, якщо воно буде прийнято на користь позивача, оскільки в позові прокурор м. Одеси просить виплатити на користь відділення вартість частини майна ТОВ КБ „ФЕБ” в розмірі 35%, пропорційного його частки учасника у статутному фонді;
- приймаючи згадуване рішення Київський районний суд м. Одеси не знав про існування ухвали господарського суду Одеської області від 21.09.2005 р., учасники банку та представник банку, не сповістивши про існування ухвали від 21.09.2005 р., ввели суд в оману;
- відповідно до п. 10 Роз’яснень ВАС України від 23.08.1994 р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” господарський суд не повинен скасовувати вжиті ним заходи до виконання рішення або зміни способу виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшли наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
До основних засад судочинства ст. 129 Конституції України відносить законність, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 12 ЗУ „Про судоустрій України” учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України встановлюється, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Про скасування заходів забезпечення позову може бути винесена ухвала, що відповідає загальним приписам, викладеним у ст. 86 ГПК України.
Оскаржуючи ухвалу від 09.08.2006 р. про скасування заходів по забезпеченню позову, вжитих ухвалою від 21.09.2005 р., Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не врахувало положення ч. 1 ст. 106 ГПК України, не звернуло увагу на ту обставину, що можливість оскарження ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку прямо пов’язується законом з наявністю відповідного припису у цьому Кодексі. ГПК України не згадує можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову, винесеної в порядку ст. 68 ГПК України.
Викладене унеможливлює розгляд по суті апеляційної скарги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.08.2006 р., винесену в порядку ст. 68 ГПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.08.2006 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 21.09.2005 р., не підлягає розгляду апеляційним господарським судом, що є підставою для припинення апеляційного провадження згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 80 ч. 1 п. 1, 86, 99 ГПК України, колегія суддів –
УХВАЛИЛА:
1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.08.2006 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 21.09.2005 р. по справі № 17-4-25-36/02-5638, припинити.
2. Справу № 17-4-25-36/02-5638 повернути до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя: Мишкіна М.А.
Судді: Журавльов О. О.
Жукова А. М.