Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача                    Картере В.І.

суддів:                              Пироговського В.Т., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Дудка О.В.,

від відповідача –Костогриз В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 09.06.06р.

по справі № 31/121-06-3657А

за позовом скаржника

до ТОВ КБ «СоцКомБанк», м. Одеса

про стягнення 1 327 428,22 грн.

В С Т А Н О В И В:

Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси звернулося до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просило стягнути з ТОВ КБ „СоцКомБанк” 1 327 428,22 грн. збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі –продажу безготівкових валют за період з грудня 2005р. по лютий 2006р.

Постановою господарського суду Одеської області від 09.06.06р. (суддя Лєсогоров В.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із даною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Підставою скасування рішення скаржник вважає неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на приписи Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», «Про Державний бюджет на 2005рік», «Про Державний бюджет на 2006 рік», «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 та Роз’яснення Національного банку України, Пенсійного фонду України до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.98 N 1740 (із змінами та доповненнями) надані листом від 28.11.2005 р. №18-310/5174-11819/№ 14902/03-20, відповідно до яких всі фізичні та юридичні особи, у тому числі й нерезиденти, які не мають постійних представництв на території України та не зареєстровані у Пенсійному фонді, зобов’язані сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-безготівкової іноземної валюти.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржену постанову без змін, оскільки вважає її законною та обґрунтованою.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі дозволу НБУ №205-3 від 20.05.03р. та у відповідності з Правилами проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. № 281 позивач здійснює операції з купівлі-продажу іноземних валют для суб’єктів підприємницької діяльності за відповідними заявами.

Як вбачається з наявних у справі заяв про купівлю іноземної валюти, поданих відповідачу Фірмою «Сан-Лео»дочірнього підприємства Спільного Українсько-Італійського підприємства у формі ТОВ «Сагема-Транс»у період з грудня 2005 року по лютий 2006 року та звітів ТОВ КБ «СоцКомБанк»про нарахування та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют за цей же період, позовні вимоги у сумі 1 327 428,22 грн. складаються із сум збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, який за ствердженням позивача повинен був сплатити відповідач з операцій по купівлі безготівкових валют, здійснених за заявами Фірми «Сан-Лео».

Однак, ствердження позивача про обов’язок відповідача сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійснені операцій купівлі-продажу безготівкової валюти за заявками Фірми «Сан-Лео»не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить приписам чинного законодавства.

Згідно статуту Фірма «Сан-Лео»є дочірнім підприємством, 100%  статутного фонду якого належить Спільному Українсько-Італійському підприємству у формі ТОВ «Сагема-Транс».

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 12.01.02р. по справі №2-136/2000р. (з урахуванням роз’яснення вказаного рішення наданого ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 28.05.02р.) до Спільного Українсько-Італійського підприємства у формі ТОВ «Сагема-Транс»та його дочірніх підприємств, у статутному фонді яких не менш ніж 51 % належить ТОВ «Сарема-Транс»застосовано державні гарантії захисту іноземних інвестицій, згідно з якими зазначені підприємства звільнені від сплати податків та обов’язкових платежів, що встановлені законодавством України після 23.03.1992р.

Вказане рішення з цивільної справи набрало законної сили і відповідно до ст. 124 Конституції України є обов’язковим до виконання на всій території України.

При цьому, згідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені зазначеним рішенням, щодо дочірніх підприємств Спільного Українсько-Італійського підприємства у формі ТОВ «Сагема-Транс»(зокрема й до Фірми «Сан Лео») не потребують доказування в даній адміністративній справі.

Разом з тим, слід зазначити, що в даному випадку стосовно Фірми «Сан Лео»можуть бути застосовані державні гарантії захисту іноземних інвестицій з огляду на таке:

Статтею 3 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені законодавством України, не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Угодою між Урядом України та Урядом Італійської Республіки про сприяння та захист інвестицій, яка відповідно до законодавства України набула чинності 12.09.97 р., зокрема встановлено: якщо після дати здійснення інвестиції відбулась будь-яка зміна в законодавстві Договірної Сторони, на території якої була зроблена інвестиція, стосовно умов захисту, які поширюються на інвестиції, то захист, наданий згідно з попереднім законодавством, не буде порушений (п.3 ст.11).

Отже, міжнародним договором згода на обов’язковість якого дана Верховною Радою України передбачені інші ніж встановлені ст. 3 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»державні гарантії захисту іноземних інвестицій, дія яких розповсюджується в тому числі й на правовідносини щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, який підприємство з іноземними інвестиціями не повинно було сплачувати на момент його заснування.

Враховуючи, наведені обставини апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав стягнення з відповідача збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійснені операцій купівлі-продажу безготівкової валюти за заявками Фірми «Сан-Лео».

При цьому, апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання скаржника на приписи Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», «Про Державний бюджет на 2005рік», «Про Державний бюджет на 2006 рік», «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1та Роз’яснення Національного банку України, Пенсійного фонду України до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.98 N 1740 (із змінами та доповненнями) надані листом від 28.11.2005 р. №18-310/5174-11819/№ 14902/03-20 стосовно сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування всіма нерезидентами, оскільки зазначені приписи застосовуються до відповідача з урахуванням наведених вище норм права та рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 12.01.02р. по справі №2-136/2000р.

Таким чином, оскаржена постанова є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 150, 160, 162, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду Одеської області від 09.06.06р. по справі №31/212-06-3657А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач:                                                                      В.І. Картере

Судді:                                                                                          В.Т. Пироговський

                                                                                                    В.І. Жеков