Справа № 1-25/2007р.

ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року      Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді                                                                          Молчанова О.Г.

при секретарі                                                                                  Білій О.А.,

з участю прокурора                                                                        Максімової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Березнегувате справу по об­винуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджен­цяАДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не військовозобов'язаного, не одруженого,не маючого утриманців,не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого - за ч.2 ст. 125ККУкраїни,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 З серпня 2006 року приблизно в 14 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на території сільської пекарні в с.Пришиб Березнегуватського райо­ну Миколаївської області затіяв сварку з малолітніми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Під час сварки ОСОБА_1 маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_2, з мотивів помсти умисно кинув в останнього камінь, який піді­брав з землі, влучив ним в потиличну область голови ОСОБА_2,внаслідок чого потерпі­лому заподіяні тілесні ушкодження: рана тіменної області голови та забій на лівому лікті,які, згідно з висновком експерта № 93 від 23 жовтня 2006 року, виникли внаслідок дії тупих,твер-

дих предметів з обмеженою контактуючою поверхньою( можливо каменем). Рана в області голови відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочи-ну,передбаченого ч.2 ст.125 КК України,не визнав і пояснив, що 3 серпня 2006 року він разом з мешканцями с.Пришиб Березнегуватського району ОСОБА_4 Та ОСОБА_5 на території сільської пекарні вживали спиртні напої.   В цей час мимо проходили малолітні ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які поцікавилися, що роблять дорослі. Підсуд­ний відповів, що це не їхня справа, а малолітні брати висловилися на адресу підсудного нецензурними словами. З метою налякати братів, ОСОБА_1 погнався за ними.Тікаючи, ОСОБА_2 упав в яму, з якої не міг вибратися. Скориставшись цим ОСОБА_1 підійшов до потерпілого, витягнув з ями і предметом домашнього взуття декілька разів ударив його по сідницям, після чого відпустив. Каменем по ОСОБА_2 не кидав. Заявлений по справі цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди не визнав.

Потерпілий ОСОБА_2, допитаний в суді з участю законного представника і педагога, показав, що 3 вересня 2006 року приблизно о 13 годині його матір - ОСОБА_6- дала йому та брату 2 гривні на морозиво. Коли вони з братом проходили повз місцеву пекарню, то побачили , що підсудний та ОСОБА_4 вживали спиртні напої. ОСОБА_1 почав вимагати від братів 2 гривні, так як йому не вистачало на пляшку горілки. ОСОБА_3 відповів підсуд­ному нецензурними словами. ОСОБА_1 також почав лаятится нецензурними словами і по­біг в сторону братів. Тікаючи від підсудного ті розбіглися в різні сторони - ОСОБА_2 в сто­рону магазину, а ОСОБА_3 в сторону дому. Коли ОСОБА_2 повернув в провулок, то помі­тив, що із-за огорожі підвівся ОСОБА_1 і кинув у нього камінь, який влучив у голову. До­торкнувшись до потиличної частини голови він помітив на руці кров.

2

Допитаний в судовому засіданні з участю законного представника і педагога свідок ОСОБА_3 дав показання, аналогічні показанням потерпілого і уточнив, що про те, що підсуд­ний бросив камінь і попав ним в голову ОСОБА_2 йому відомо від брата.

Законний представник потерпілого і цивільний позивач - ОСОБА_6- в судовому за­сіданні підтримала заявлений позов і просить стягнути з підсудного матеріальну і моральну шкоду на суму 400 грн.

Свідок ОСОБА_5 В судовому засіданні показав, що 22 вересня 2006 року до його домоволодіння прийшов підсудний і сказав, що його викликають до Березнегуватського РВ УМВС на допит і той хоче записати його в якості свідка з метою підтвердження факту того, що 3 серпня 2006 року ОСОБА_1 не кидав каміння по братам Поповець. Овчинник відмо­вив підсудному.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 3 серпня 2006 року в обідній час разом з підсудним ОСОБА_1 вживали спиртні напої. ОСОБА_4 дуже сп'янів і нічого не пам'ятає. Чи кидав ОСОБА_1 каміння в малолітніх братів Поповець він не знає.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 3 серпня 2006 року до її домово­лодіння в с.Пришиб Березнегуватського району прибіг малолітній ОСОБА_2. Він плакав і пояснив,що коли вони з братом ОСОБА_3 йшли до магазину,то зустріли ОСОБА_1, який разом з ОСОБА_4 вживали спиртні напої, при цьому ОСОБА_1 просив у дітей гро­ші на горілку. Діти відмовили, а той кинув каменем в голову ОСОБА_2 і розбив потиличну частину. Свідок побачила на голові дитини рану, яку вона обробила, після чого дитину від­везли до лікарні.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_7

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_9, оголошеними в судовому засіданні, 3 серпня 2006 року до нього після обіду прийшла ОСОБА_6 і попросила відвезти до лікарні її си­на ОСОБА_2, якому ОСОБА_1 каменем розбив голову. Свідок відвіз їх до Березнегу-ватської ЦРЛ, де на рану на голові ОСОБА_2 наклали шви(а.с.32).

Крім того вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується:

·      заявою ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_1 каменем розбив голову її сину ОСОБА_2 (а.с.2);

·      висновком судово-медичного експерта від 23 жовтня 2006 року № 93, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: рана тіменної частини голови та забій на лівому лікті, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою контактую­чою поверхньою (можливо каменем). Рана в області голови відноситься до категорії лег­ких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;

·      протоколами огляду місця події, згідно з якими на місці події відсутні ями(а.с.28,72);

·      протоколами відтворення обстановки та обставин події, під час яких потерпілий показав і пояснив , при яких обставинах він отримав тілесні ушкодження(а.с.39-41,73).

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Невизнання підсудним своєї вини суд розцінює, як намагання останнього уникнути кримі­нальної відповідальності.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який від­носиться до категорії невеликої тяжкості, особу підсудного, який раніше не судимий, не пра­цює , характеризується посередньо.

Суд вважає, що виправлення підсудного і запобігання вчиненню ним нових злочинів, можливі при призначенні йому покарання у вигляді громадських робіт.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного суд визнає вчинення злочину щодо малолітнього та вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Суд вважає, що заявлений по справі цивільний позов підлягає частковому задоволенню, оскільки приходить до висновку, що потерпілий пережив фізичні страждання в зв'язку з уш­кодженням здоров'я. В той же час, цивільним позивачем не надано жодного доказу заподіян-

3

ня потерпілому матеріальної шкоди.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити покарання у вигляді двохсот годин громадських робіт.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, до набирання вироком законної сили, за­лишити попередній - підписку про невиїзд.

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на ко­ристь ОСОБА_6 300( триста) грн. в порядку відшкодування моральної шкоди. В задоволенні остальної частини позову відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.