Справа № 2-п-198/2007р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року    Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді                                                                       Молчанова О.Г.,

при секретарі                                                                               Білій О.А.,

з участю прокурора                                                                      Машарової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Березнегувате  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином в сумі 166300 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріа­льної шкоди, завданої злочином в сумі 166300 грн., в позові зазначила, що 19 грудня 1997 року невідомі особи вчинили у позивачки крадіжку 2 корів.7.10.98 р. прокуратурою Микола­ївської області за даним фактом порушена кримінальна справа за ознаками ч.2ст.140 КК Ук-раїни( в редакції 1960 року). Для проведення досудового слідства кримінальна справа напра­влена в Березнегуватський РВ УМВС. Позивачка по кримінальній справі визнана потерпілою і цивільним позивачем. Слідство по справі не закінчено, оскільки особа, що вчинила злочин, не встановлена.Згідно з наданим розрахунком позивачка вважає, що розмір завданої їй зло­чином матеріальної шкоди складає 166300 грон. Позивачка просить суд стягнути вказану шкоду з держави в особі відповідачів на підставі ст.1177 ЦК, а також звільнити її від сплати судових витрат відповідно до законодавства про державне мито та з урахуванням того, що вона пенсіонерка, людина похилого віку, учасник війни.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, викладені в позовній заяві,про-сить суд позов задовольнити , а також визнати причини пропуску строку позовної давності поважними, оскільки на протязі майже 10 років зверталася за захистом свого права в різні установи , слідство по справі до теперішнього часу не закінчено і особи, що вчинили злочин не встановлені.

Представник Державного казначейства України в судове засідання не з'явився, подав зая­ву про розгляд справи за його відсутності. Згідно з поданими запереченнями просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на норми Бюджетного Кодексу України, та норми Цивільного Кодексу України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року. Крім того пред-станик відповідача просив застосувати позовну давність до вимог позивачки.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області - Тицька Т.Г.- в судовому засіданні позов не визнала з аналогічних підстав.

Прокурор Машарова О.В. в судовому засіданні погодилася з доводами предстаників від­повідачів, вважає вимоги позивачки необгрунтованими, просить застосувати до них позовну давність та відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, прокурора установивши обставини справи, відповідні їм правовідносини та дослідивши надані докази, приходить до слідуючого.В ніч на 19 грудня 1997 року з господарської споруди позивачки було вчинено крадіжку двох корів і по цому факту порушена кримінальна справа( а.с.4). Позивачка по справі визнана потерпілою та ци­вільним позивачем (а.с.8,9). Особи, які вчинили злочин, не встановлені. Злочином позивачці завдана матеріальна шкода, розмір якої вона оцінює в 166300 грн.(а.с.11). Злочин вчинено в 1997 році за дії Цивільного Кодексу України в редакції 1964 року, який не передбачав даний вид відшкодування. Новий Цивільний Кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року. Відповідно до п.4 Прикінцевих та перхідних положень Цивільний Кодекс застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

2

Частина 2 ст. 1177 ЦК України, на яку посилається позивачка, зазначає, що умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом. На даний час відповідного закону не прийнято.

Суд вважає причини пропуску позивачкою строків позовної давності поважними, врахо­вуючи вік позивачки, чисельні звернення за захистом свого права в різні установи, а також той факт, що слідство по справі не закінчено і особи, що. вчинили злочин, не встановлені.

Враховуючи всі обставини, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволен­ню на підставі ч.2 сті 177 ЦК України, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст.4,8,10,23,48 Бюджетного Кодексу України.

Суд вважає можливим звільнити позивачку від сплати судових витрат на підставі ст.82 ЦПК України, враховуючи її вік і майновий стан.

Суд ухвалює своє рішення в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами по справі доказів.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209,212-215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Державного казначейства Ук­раїни, Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, в сумі 166300 грн.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляцій­ної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.