АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 -1664 / 2007р.                                   Головуючий у 1 інстанції: Мусієнко Н.М.

Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

" 03 " травня 2007 року                                                                                   м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Бєлки В.Ю.,

Суддів:                Полякова О.З.,

Онищенка Е.А.

При секретарі:   Винник І.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Відкритого акціонерного товариства „Український науково - дослідний інститут

силової електроніки „Перетворювач" на рішення Ленінського районного суду м.

Запоріжжя від «20» жовтня 2006 року по справі за позовом Відкритого акціонерного

товариства „Український науково - дослідний інститут силової електроніки

„Перетворювач" до ОСОБА_1, ОСОБА_2

про усунення перешкод в користуванні приміщенням, -                                    

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2003 року Відкрите акціонерне товариство „Український науково -дослідний інститут силової електроніки „Перетворювач" (далі - ВАТ „УНДІСЕ „Перетворювач") звернулось до суду з позовом ОСОБА_1. про усунення перешкод в користуванні приміщенням/

В позові зазначало, що гуртожиток по АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі належить їм на праві колективної власності. ОСОБА_1. займає приміщення НОМЕР_1, проте всупереч вимогам ч. 2 ст. 128 ЖК України, спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету про надання їй житлової площі в гуртожитку не приймалось і спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на житлову площу, їй не видавався. З огляду на те, що відповідач самочинно займає вказане приміщення АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі і просив зобов'язати її звільнити приміщення.

Надалі позивач уточнив свої позовні вимоги і остаточно просив суд притягнути в якості відповідача ОСОБА_2., який мешкає за цією ж адресою, а також усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом виселення відповідачів з кімнати АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2006 року відмовлено у задоволенні позову.

2

Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ „УНДІСЕ „Перетворювач" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ВАТ „УНДІСЕ „Перетворювач" районний суд виходив з того, що на момент надання в користування відповідачці ОСОБА_1. спірного приміщення НОМЕР_1 у 1996 році воно не було житловим, а тому правила ст.128,129 ЖК України , на які посилається позивач, застосовуються при надання житлової площі в гуртожитку і даний спір не регулюють.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що згідно рішення виконкому Запорізької міської Ради від 27.03.1997 року за № 135/1 «Про реконструкцію гуртожитку НДІ «Перетворювач», розташований за адресою АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя дозволено реконструкцію гуртожитку з переплануванням звільнених від адміністративних приміщень частин будинку з використанням їх під житлові приміщення.

Наказом № 9 від 24.06.1996 року на підставі спільного рішення адміністрації та профкому у зв'язку з відсутність коштів на підприємстві за ОСОБА_1. закріплена квартира НОМЕР_1, яке було холом першого поверху.

29.08.1998 року НДІ «Перетворювач» було надано дозвіл на виконання будівельних робіт. Згідно довідки ЗМБТІ від 03.03.1996 року , приміщення НОМЕР_1 заявлене як житлове.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що районний суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволені позову у зв'язку з неправильною правовою обґрунтованістю. Районним судом правильно зазначено, що правила ст.128,129 ЖК України , на які посилається позивач, даний спір не регулюють.

Посилання апеляційної скарги на те що районний суд, не взяв до уваги той факт, що відповідач вселилася до гуртожитку без ордеру, тобто без єдиної правової підстави є необгрунтованим, оскільки спірне житло надане підприємством з інших підстав.

Таким чином доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Український науково -дослідний інститут силової електроніки „Перетворювач" відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від «20» жовтня 2006 року по цій справі залишити без змін.

3

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: 

Судді: