Справа № 2а-1524/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року суддя Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Масалигіна Н.С. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2  до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

21.01.2011 року ОСОБА_3, яка дії на підставі довіреності звернулася з позовом в інтересах ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (далі Управління), в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим щодо виплати   ОСОБА_2  пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну  здоров’ю, в розмірах менших, ніж встановлено ст.22 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим перерахувати та виплатити ОСОБА_2  пенсію по інвалідності у розмірі 120  процентів від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком з 22.05.2008 по 31.07.2010 рр.  включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та розмірів прожиткового мінімуму для осіб,  які  втратили працездатність, визначених законами на відповідні періоди; зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75  процентів мінімальної пенсії за віком за період з 27.07.2007 по 31.12.2007 рр. та з 22.05.2008 по 31.07.2010 рр. включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та розмірів прожиткового мінімуму для осіб,  які  втратили працездатність, визначених законами на відповідні періоди.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.01.2011  року відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2  до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання вчинити певні дії за період з 27.01.2010  року по 31.07.2010  року.

Відповідач Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим надав письмові заперечення проти позову, в яких просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи надані письмові заперечення проти позову, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2  підлягають задоволенню, виходячи з наступного .

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що ОСОБА_2  є інвалідом ІІ  групи, має військове звання та йому призначена пенсія згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», він отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим.

 Відповідно до довідки МСЕК, позивачу безстроково встановлена друга група інвалідності за захворюванням пов’язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( а.с.4 ).

 23.11.1997  року ОСОБА_2  було видане посвідчення серії НОМЕР_1  громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.спр. 4).

 Відповідно до ст.22 Закону України № 2262-XII „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються:

- інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, II групи - трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, III групи - двох мінімальних пенсій за віком, іншим інвалідам із числа солдатів і матросів строкової служби  групи - 200 процентів, II групи - 100 процентів і III групи - 50 процентів мінімального розміру пенсії за віком (Абзац другий статті 22 в редакції Закону N 456/95-ВР від 23.11.95);

- інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби – у розмірі 110 процентів, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони - 120 процентів, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони - 130 процентів відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених цією статтею для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби (Абзац третій статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1889-IV від 24.06.2004).

Суд вважає необхідним визначити, що утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації  і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування та їх посадовими  особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян  у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Дію статті 22 Закону України № 2262-XII „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” було зупинено на 2006 та 2007 роки згідно із Законами України про Державний бюджет на відповідні роки (№ 3235-IV від 20.12.2005 та № 489-V від 19.12.2006).

         Підпунктом 2 пункту 29 розділу II Закону України від 28 грудня 2007р. № 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з 01.01.2008 були внесені зміни до ст.22 Закону України № 2262-XII, якими були значно зменшені мінімальні розміри пенсій по інвалідності інвалідам війни.

         Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 ці зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

         Отже, з 22.05.2008 року відновили свою дію положення ст.22 Закону України № 2262-XII в редакції Законів України № 456/95-ВР від 23.11.1995 та № 1889-IV від 24.06.2004.

         Тому, з 22.05.2008 року по 31.07.2010  року (у межах заявлених позовних вимог) позивач мав отримувати пенсію по інвалідності в розмірі 120% від 3,5  мінімальних пенсій за віком.

         Крім того, згідно статті 50  Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам II групи за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

        Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46).

        Але в перерахунку пенсії позивачеві відмовлено, оскільки розрахунок провадився на підставі постанов Кабінету Міністрів України, а саме: відповідно до підпункту «б» пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», розрахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи,  передбаченої  Законом  України  "Про статус  і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до 01.01.2008 провадився виходячи з розміру 19,91  грн.

         Пунктом 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з 01.01.2008 були внесені зміни до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії І, призначається у розмірах: інвалідам II  групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення п.28 розділу II Закону України від 28.12.2007  № 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ці зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) і втратили чинність з 22.05.2008.

         Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.01.2011  року відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2  до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання вчинити певні дії за період  з 27.01.2010  року по 31.07.2010 , тому вимоги позивача підлягають задоволенню саме за цей період.

        Дійшовши до зазначених висновків суд врахував те, що відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

         Відповідно до ст.67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до I категорії, визначений відповідно до ст.50 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

         Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.  

        У розумінні частини першої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.      

        Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

         Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

         Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

          Оскільки пенсія позивачу має визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

          При застосуванні частини третьої статті 28 цього Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", враховується те, що наявність такої норми не є підставою для відмови в реалізації громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком повинен розраховуватися, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановлених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік розрахункового періоду.

Судові витрати слід компенсувати за рахунок Держави.

            Відповідно до п.8 ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст.256 КАС України постанова, прийнята в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 17, 18, 23, 86, 94, 104, 183-2, 162-163, 167, 185-186, 254, 256 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Позов  задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим під час виплати ОСОБА_2  пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, протиправними.   

    Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим перерахувати та виплатити ОСОБА_2  пенсію по інвалідності у розмірі 120  процентів від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком з 27.01.2010 по 31.07.2010  рр. виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та розмірів прожиткового мінімуму для осіб,  які  втратили працездатність, визначених законами на відповідні роки.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим перерахувати та виплатити ОСОБА_2  щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 27.01.2010 по 31.07.2010  року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і розмірів прожиткового мінімуму для осіб,  які  втратили працездатність, визначених законами на відповідні роки.

Судові витрати компенсувати за рахунок Держави.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя: