№ 2-а-191/2011р.

ПОСТАНОВА    

          Іменем України          

14 березня 2011 року    Переяслав-Хмельницький міськрайонний  суд Київської області в складі:

головуючого –судді            Керекези Я.І.

при секретарі                       Гаркуші Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за адміністративним позовом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Просить стягнути з відповідача безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2916 грн. 14 коп. Посилається на те,  що з 07.12.2005 року по 04.01.2007 року ОСОБА_1   перебувала на обліку як безробітна   і отримувала допомогу по безробіттю, не зазначивши при цьому, що зареєстрована як фізична особа-підприємець. Про даний факт позивач дізнався лише в серпні 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача Яковенко І.О. підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх.

Відповідач позов визнав повністю. Однак зазначила, що відразу не має можливості сплатити всі кошти. Визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує чиїх - небудь прав, свобод чи інтересів.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості № 1814/01-61 від 15.10.2010 року відповідач був зареєстрований як безробітний і з 07.12.2005 р. до 04.01.2007 р. перебував на обліку в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю.

Відповідно до розрахунку по персональній картці за вказаний період відповідач отримав 2911 грн. 77 коп. допомоги по безробіттю, вартість наданих послуг банку 4 грн. 37 коп.

Відповідно до довідки Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації № 06-21-1190 відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 05.08.1998 року, дані про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відсутні.

Між сторонами виник спір за зверненням суб’єкта владних повноважень, тому, справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України „Про зайнятість населення” в Україні до зайнятого населення належать громадяни працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові і здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб —підприємців»фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця.

Отже, оскільки відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця (відповідача) відсутні, суд приходить до висновку, що під час перебування останнього на обліку в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному центрі зайнятості як безробітного, він відносилася  до категорії зайнятого населення, а тому не мав права, зокрема,  на отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»особи, які  зареєстровані у центрі зайнятості як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення  та вартості  наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 р. № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі.  

Відповідно до ст. 136 КАС України в разі визнання позову відповідачем і прийняття його судом, суд приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,71,99,122,136,159,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

                    Адміністративний позов Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1  про стягнення коштів –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1   на користь Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості ( р/р 37170002001735, банк одержувача: УДК в Київській області, МФО 821018, код одержувача 23570125) 2916 (дві тисячі дев’ятсот шістнадцять) гривень 14 коп. матеріальної допомоги по безробіттю.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного  суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Суддя: (підпис)