№ 2-а-1537/11р.

ПОСТАНОВА-копія

          Іменем України          

09 березня 2011 року    Переяслав-Хмельницький міськрайонний  суд Київської області в складі:

головуючої –судді                      Керекези Я.І.

при секретарі                                 Гаркуші Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав - Хмельницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ст.. інспектора ВОМДТП Дніпровського ВДАІ ст.. л-на міліції Давидок Володимира Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора ВОМДТП Дніпровського ВДАІ ст.. л-на міліції Давидок В.М., серії АА1 № 109330 від 19 лютого 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, як таку, що не відповідає вимогам чинного законодавства, та закрити провадження у справі, посилаючись на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, правил дорожнього руху не порушував. На прохання надати документи, які підтверджують право відповідача виносити постанови в справах про порушення, які зафіксовані за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, інспектор відмовив. Також не надав на прохання сертифікат на вказаний прилад та довідку про його повірку. Крім того при складанні протоколу та винесенні постанови про адміністративне правопорушення інспектор Давидок В.М. порушив його права, передбачені ст.. 268 КУпАП, не роз’яснивши їх та не надавши можливості ними скористатися.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю і просить його задовольнити.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надіслав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

19 лютого 2011 року ст..інспектором ВОМДТП Дніпровського ВДАІ ст.. л-том міліції Давидок В.М. позивача за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України  було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесено постанову серії АА1 № 109330 і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. В постанові в справі про адміністративне правопорушення зазначено, що 19 лютого 2011 року, близько 10 год. 50 хв., рухаючись по пр.-ту Броварський - шляхопровід на автомобілі марки Деу, номерний знак НОМЕР_1, позивач перевищив швидкість руху на 33 км/год. Швидкість руху вимірювалася приладом «Арена».

Позивач пояснив, що дійсно рухався зазначеним автомобілем по пр.-ту Броварський - шляхопровід. Рухався в потоці інших автомобілів зі швидкістю близько 70-80 км/год. Був зупинений працівниками ДАІ. Як доказ  перевищення ним швидкості відповідачем було зазначено, що швидкість вимірювалася приладом  «Арена», працюючим в автоматичному режимі, однак фото- чи відеозапису на підтвердження цьому надано не було.   Інших доказів на підтвердження порушення ним вимог ПДР України інспектором надано не було. На вимогу позивача надати документи, що підтверджують  справність приладу та допуск працівника ДАІ на його користування відповідачем було відмовлено. Також на вимогу позивача надати документи, які б підтверджували, що відповідач є інспектором з адмінпрактики або особою, яка виконує обов’язки інспектора з адмінпрактики, і має право виносити постанови в справах про порушення, які зафіксовані за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів,  не надав. Крім того,  йому не було роз’яснено передбачених законом прав.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину ....... тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь –які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото –і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото –і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до наказу МВС України від 01.03.2010 р. № 33, який набув чинності з 30.03.2010 р., вимірювач швидкості радіолокаційний  з фото фіксацією «АРЕНА» є спеціальним технічним засобом, який працює в автоматичному режимі і має функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з  п. 1.6  розпорядження  МВС України від 21.05.2009 р. № 466 перед працівниками ДАІ поставлена вимога виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів  допущення ними порушень ПДР (фото-,  відеоматеріалів, показів свідків тощо). Відповідно до п. 1.7. Розпорядження у ході документування  порушень правил дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису,  до винесеної постанови слід додавати 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. Знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення, чітке зображення автомобіля порушника.

Відповідно до п.п.12.3, 12.4 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 р.  № 77, оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, здійснюється особою, яка відповідальна за роботу цього технічного засобу. Постанова в справі про такі адміністративні правопорушення виноситься інспектором з адміністративної практики чи особою, яка виконує його обов’язки.

В поясненнях на місці пригоди, які зафіксовані в протоколі,  позивач заперечував свою вину, посилаючись на те, що правил дорожнього руху не порушував.  

За правилами ст. 2 КАС України рішення суб’єкта владних повноважень має бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Виносячи оскаржувану постанову відповідач мав дотриматися вимог закону –ст. 283 КУпАП і прийняти  повне, законне і обґрунтоване рішення (постанову), зміст якого не викликав би сумніву у його достовірності, неупередженості, добросовісності та розсудливості, оцінюючи всі обставини справи.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач вказує на відсутність в його діях складу правопорушення та відповідність його дій вимогам ПДР України. Вказівка ч. 2 ст. 71 КАС України про обов’язок доказування  правомірності своїх дій відповідачем не виконана, матеріали, які були взяті відповідачем до уваги при прийняті оскаржуваної постанови, на адресу суду не направлені.

Відповідно до ч.4 ст.62 Конституції України  усі  сумніви  щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь .

На підставі встановлених обставин суд дійшов до висновку, що вина позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 с.122 КУпАП не доведена, тому в його діях  відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.

Тому  оскаржувана постанова підлягає скасуванню з вищевказаних підстав.             

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.122 ч.1, 254, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  керуючись ст.ст.11,71,122,159,160,162,163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,—

постановив:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до ст.інспектора ВОМДТП Дніпровського ВДАІ ст. л-на міліції Давидок Володимира Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення –задовольнити.  

Постанову ст. інспектора ВОМДТП Дніпровського ВДАІ ст. л-на міліції Давидок Володимира Миколайовича серії АА1 № 109330 від 19.02.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.            

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Суддя: (підпис)

Згідно з оригіналом

СУДДЯ:)

          Згідно з оригіналом

          Суддя